В європейських країнах відрізняються підходи до оцінки регуляторної бази активів серед операторів ГРМ (RAB) (Рис.1):

1. Метод оцінки відновлювальної вартості активу дозволяє визначити його ринкову вартість без впливу ефектів фінансово-економічних показників діяльності компанії у майбутньому. В основі оцінки вартості активів по відновлювальній  вартості лежить два підходи:

1.1. Витратний – дозволяє визначити, за яку вартість у реальному часі можливо відтворити вже існуючий актив.

1.2. Порівняльний – відображає вартість, за якою  можливо придбати аналогічне обладнання, за  наявності відповідних пропозицій

Результат:

• Відновлювальна вартість відображає ринкову вартість активу, виходячи з його технічних характеристик, накопиченого зносу та ступеню завантаження у технологічному процесі
• Даний підхід до оцінки враховує виключно вартість обладнання, тоді як фінансово-економічні показники діяльності бізнесу впливу на його оцінку не мають.

2. Оцінка за Міжнародними Стандартами Фінансової Звітності (МСФЗ) базується на відновлювальній вартості обладнання, з урахуванням доходності, яку це обладнання може принести у майбутньому за певних умов.

Результат:

• Оцінка активів за МСФЗ дозволяє розрахувати економічні вигоди, які будуть  отримані завдяки використанню даного  обладнання.

[Рис.1. Огляд впровадження RAB-регулювання для операторів ГРМ в країнах Європи]

На основі аналізу кращих практик запровадження стимулюючого тарифоутворення серед країн Європи, було сформовано перелік можливих кращих підходів по впровадженню RAB:

1. НОРМА ПРИБУТКУ= Weighted average cost of capital (WACC):

• Норма прибутку на активи повинна знаходитися на рівні WACC (В Україні орієнтовно 16-18%), що дозволить залучати фінансування для інвестицій.
• WACC залежить від економічної ситуації в країні і зрозумілий інвесторам.

2. ОДНА РЕГУЛЯТОРНА БАЗА АКТИВІВ (РБА) ДЛЯ ОПЕРАТОРА:

• Підхід до оцінки / переоцінки РБА повинен бути аналогічний підходу до реальних активів. Оцінюється вся РБА незалежним оцінювачем за стандартною Методикою.
• РБА повинна амортизуватися і збільшуватися на рівень інвестицій, що стимулює їх зростання.

3. ПОНИЖУЮЧІ КОЕФІЦІЄНТИ ДО РБА:

• Для стримування зростання тарифу для споживачів може застосовуватися понижувальний РБА коефіцієнт в регуляторних періодах: наприклад- 0,4 для першого регуляторного періоду, 0,6 для другого періоду, 0,8 - для третього.

4. X ФАКТОР:

• Стимулююче регулювання передбачає щорічне зниження операційних витрат компаній на 1%
• Додаткова економія витрат протягом кожного регуляторного періоду залишається у розпорядженні компаній
• За результатами кожного регуляторного періоду 50% накопиченої поверх х-фактора економії виключається з тарифу компанії

5. АМОРТИЗАЦІЯ:

• Нараховується рівномірно виходячи зі строку корисного використання кожної групи активів
• Розраховується від відновлювальної вартості активів РБА
• Амортизаційні відрахування включаються до тарифу в повному обсязі для забезпечення підтримки активів

6. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
   Для формування РБА підприємства повинні реінвестувати:

• 50% прибутку на існуючі активи
• Амортизацію в повному обсязі

7. ПОГОДЖЕННЯ ІНВЕСТПРОГРАМ (ІП):

• Для переходу на стимулююче регулювання компанії повинні надати і затвердити довгострокову інвестиційний план розвитку
• Структура ІП щорічно має формуватися компаніями самостійно за погодженням з Міністерством енергетики, а не доводитися Регулятором
• Структура ІП має відповідати довгостроковим планам розвитку та цілям виконання показників якості (обсягу реконструкції, автоматизації, встановлення смарт-лічильників, редизайну газових мереж)
• Вартість проектів реконструкції має визначатися будівельними нормами, проектами та підтверджується державною економічною експертизою

8. КОНТРОЛЬ ЗА KPI:

• Контроль діяльності операторів ГРМ і реалізації інвестиційних програм повинен здійснюватися за допомогою системи KPI, яка повинна містити показники ефективності і якості послуг газорозподілу

Кейс-стаді. Запровадження RAB в сегменті розподілу електроенергії в Україні.

З 26 серпня 2020р. в Україні було запроваджено RAB регулювання для ринку електроенергії. Взагалі, в момент впровадження RAB в сегменті розподілу електроенергії, потреба в інвестиціях у модернізацію розподільчих мереж в Україні оцінювалась щонайменше в 12.5 млрд дол. (~1500 дол/км), що в 5 разів перевищує показник попередніх 10-ти років.

Для запланованого покращення показника SAIDI до 2030р., мінімальна річна потреба в інвестиціях складає  ~1.2 млрд дол. на рік (1500 дол/км-середній рівень інвестицій східноєвропейських країн  (Рис.2)), тоді як фактично, з 2010-2019рр., в Україні середньорічні інвестиції в операторів ОСР складали- 245 млн дол. Як результат, через недостатнє фінансування електромереж ступінь їх зносу перевищує 70%, а показник втрат SAIDI один з найвищих в світі.
Для Європейських країн запровадження RAB регулювання забезпечило операторів ОСР значним інвестиційним ресурсом. Використання цього ресурсу дозволило деяким операторам з 2008 по 2016рр. значно знизити рівень SAIDI:

• Польща- з 504 до 260 хвилин
• Румунія- з 1025 до 474 хвилин
• Португалія- з 117-190 до 70-80 хвилин

[Рис.2. Інвестиції у розподільчі електромережі та рівень SAIDI у порівнянні з країнами Європи, 2018р.]

Але в чому була ключова проблема? Проблема мобілізувати фінансування без зовнішніх вливань:

• Кредитні кошти не могли бути повноцінним джерелом фінансування необхідного обсягу інвестицій у модернізацію розподільчих мереж через те, що в умовах України використання кредитних коштів у якості джерела фінансування, з подальшою компенсацією ставкою WACC,  неможливе через високу вартість кредитних коштів в умовах по більшості збиткових ОСР (в кращому випадку вона була  б понад 19% в рік, в гіршому- за наявності відємного грошового потоку- взагалі неможлива опція кредиту).
• Відповідно, джерелом мобілізації необхідної суми щорічних інвестицій обсягом 1,2 млрд. дол. повинна була стати вдало підібрана RAB-модель
   

У рамках ключових критеріїв при впровадженні моделі RAB для сегменту розподілу електроенергії стали наступні показники (Таб.1):

[Таб.1. Ключові показники впровадженої RAB-моделі порівняно з Європейським досвідом]