«ДС» 28 серпня бойовики вперше за чотири роки обстріляли Авдіївку з артилерії. Більшість думок стосовно цього зводиться до того, що це «внесок» РФ в підготовку візиту Зеленського до Вашингтона. Ви згодні з цим?

О.М. Я не поспішав би з висновками стосовно причин, які за цим стоять. У тому, що ескалація на Донбасі може бути пов’язана із зустріччю Зеленського та Байдена важко знайти логіку, тому що, скоріше за все, це додає аргументів саме українському президенту в його розмові стосовно підтримки України Сполученими Штатами. Тобто обстріли могли б бути скоріше на руку Зеленському, якщо говорити про зовнішньополітичний фронт.

«ДС» Є версія, що активними обстрілами на Донбасі Росія подає Парижу і Берліну, які зараз не схильні сваритися з Путіним, сигнали про те, що Київ потрібно схилити до поступок по Донбасу, починаючи з впровадження «формули Штайнмаєра». Якщо це близько до істини, то обстріли, такі як в Авдіївці, триватимуть?

О.М. Очевидно, що ініціатори обстрілу приблизно проводили таку калькуляцію. Тобто вони (це моя версія подій) розраховували на відповідь на обстріл, яку можна було б потім подати для американців чи для французів з німцями як «Україна також не дотримується домовленостей». Ми ж бачимо, як спостерігачі місії ОБСЄ, інші офіційні особи в своїх виступах про обстріли та ескалацію вживають словосполучення «обидві сторони», особливо не навантажуючи себе тим, щоб відслідковувати, хто все-таки спровокував загострення. Можливо, розрахунок був саме на те, що українські військові дадуть відповідь, і Зеленський поїде у Сполучені Штати на фоні інформації про те, що Україна є винуватцем загострення на Донбасі. У Європі росіянам навіть не треба докладати особливих зусиль, щоб налякати тих же німців загрозами ескалації.

«ДС» Як вплинув на загострення обстановки на Донбасі фактор Афганістану, до якого зараз прикута увага всього світу? Чи вважає Путін, що у нього руки повністю розвʼязані?

О.М. Поза усіляким сумнівом, Путін спробує використати ситуацію в Афганістані на свою користь. Факт, що увага світових лідерів зараз прикута до цієї країни, причому події там розвиваються динамічно і не в кращий бік. Якщо подивитися російські джерела, то в них дедалі більше проштовхується думка про те, що Москва — один з небагатьох на сьогодні потужних міжнародних гравців, який має надійний канал зв’зку з талібами і може розглядатися в якості посередника на переговорах, можливо в якості партнера Заходу.

Очевидно, що Росія буде інтенсивно пропонувати свої послуги в цьому контексті і в ідеалі захоче повторити ситуацію 2001 року, коли вона дійсно почала сприйматися на Заході як партнер. Повернутися повністю до тих часів, звичайно, не вдасться, але те, що Росія спробує максимально використати фактор Афганістану на свою користь для того, щоб хоча б частково розірвати ізоляцію, в якій опинився російський режим, факт.

О.М. Насамперед це зв’язок з роздачею паспортів на Донбасі, спрощенням цієї процедури, адже, за попередніми оцінками, роздано вже близько 500 тис. «двоголових». Потенційно Росія збільшила якщо не на півмільйона, то десь близько цього, кількість голосів на користь правлячої партії. Можливо, матимуть місце якісь заходи саме військового характеру для того, щоб переконати потенційно не до кінця лояльних власників роспаспортів на Донбасі у тому, що вони мають голосувати так, як треба.

«ДС» Від військових експертів звучать оцінки, що Україна відповіла на Авдіївку недостатньо жорстко. А як ви оцінюєте наш вогонь у відповідь в ніч на 29 серпня? Які висновки з подій повинні зробити головком ЗСУ Валерій Залужний та командувач ООС Олександр Павлюк? Які накази віддати?

О.М. Я особисто намагаюся утримуватись від надання публічних оцінок діям вищого військового командування з низки причин. Інформація, яка є в публічному просторі, дає підстави для звинувачень, що відповідь не була адекватною, переконливою, але це не моя оцінка. При цьому варто зауважити, що перш ніж давати оцінку діям військових, треба не забувати про вище політичне керівництво. Тобто, військові зобов’язані діяти в рамках тих обмежень, які виставлені вищим цивільним військово-політичним керівництвом держави. І перш ніж звинувачувати військове командування, необхідно пам’ятати про політичні обмеження.

«ДС» Чи готовий Путін підвищувати ставки? Чи може за Авдіївкою прийти черга Маріуполя?

О.М. Варіантів відповідей на ці питання було достатньо багато в період весняного загострення. На мій погляд. найбільш об’єктивною думкою є те, що Путін наразі немає в своїх найближчих планах захоплення нових територій та відкритої суттєвої ескалації за участі російських військових.

Тому коли просять оцінити ймовірність можливого російського вторгнення, то більшість експертів, політиків, військових схильні до думки, що це малоймовірно, хоча загроза, безумовно, є. Інструмент військового шантажу досі є доволі успішним для Росії, для Путіна, за рахунок цього він вирішує тактичні та стратегічні задачі. Доки така тактика буде залишатися успішною, приносити Путіну дивіденди, ситуація буде повторюватися. Буде це Авдіївка чи населений пункт «М», для Путіна не так важливо. Для нас це важливо, але головне, що повинні розуміти ми і партнери: доки Путін впевнений, що за рахунок військової ескалації він може постійно добиватися поступок, і подібні дії залишаються безкарними — вони будуть повторюватися.

Джерело: