Путін готує чергову атаку на Україну, але його оточення теж дещо готує самому Путіну
Перша хвиля атаки росіян зазнала невдачі. Потім вони перейшли до тактики облоги великих адміністративних центрів — теж не вийшло. Тоді вони перейшли до наявної тактики тероризму — знищення мирного населення. Це жахіття. А коли ще послухати пана Лаврова — те, що він заявив після перемовин із Дмитром Кулебою, — люди повністю збожеволіли.
Нам треба інформаційну хвилю розганяти за кордоном, серед наших партнерів, а ще компаній, країн, які намагаються ще зберегти якісь взаємини та контакти в Росії, до них ставлення має бути як до посібників міжнародного тероризму. І на них тоді, певно, треба накладати санкції. Бо це просто нестерпно.
Тепер про військову ситуацію. Путін намагається організувати, мабуть, четверту хвилю наступу за рахунок обмеженої вибіркової мобілізації всередині Росії. За тими повідомленнями, які надходять, там уже почали набирати представників охоронних служб, залучати колишніх «вагнерівців». З техніки, що вони можуть підкинути, навряд чи щось нове й у великій кількості.
Вони можуть перекинути окремі підрозділи з інших округів. Гадаю, щось там лишилося у Західному військовому окрузі. Оскільки з Далекосхідного округу вони вже перекинули на самому початку. А якщо перекидатимуть із Центрального, то це в основному з частин так званого тривалого зберігання. Техніка там стара, і не факт, що вона взагалі заведеться. Знаю, ще з радянських часів, у якому стані вона там перебуває. Навряд щось змінилося на краще. Тому дуже обмежені у них там можливості щодо підтягування резервів, хоча ці резерви можуть виявитися досить великими за мірками України. Для нас узагалі будь-яке нарощування невигідне, тим більше що воно буде спрямоване, швидше за все, не проти збройних сил, а проти мирного населення.
Або вони потраплять під гільйотину путінського катка, або ризикнуть його усунути
Які наші подальші дії? Відбити удари, закріпитися і перейти у контрнаступ.
Тепер про політичні аспекти. У Росії наразі якась невизначеність намітилася. Причому на вершині. Ті накази, які віддавав Путін протягом останніх п’яти днів — контрольно-ревізійному комітету, прокуратурі, ФСБ, щоб вивчити, куди, по-перше, пішли гроші, а по-друге, чому тут опинилися призовники. Швидше за все, там полетять і погони, і голови. Така ситуація не на руку Путіну. Бо це підкоп під нього самого. Тобто його найближчі соратники можуть теж опинитися в опалі, а опала для них — на кшталт втрачати нічого. Або вони потраплять під гільйотину путінського катка, або вони ризикнуть його усунути.
Пам’ятаєте, як у відомому творі російського письменника В’ячеслава Шишкова Угрюм-Река вірний друг і слуга головного героя Прохора Громова — черкес Ібрагім-Огли пише йому у листі «Прошко, терміново приїжджай! Удома негаразди, декого вже треба усувати з місця». Ось приблизно там зараз така ситуація. Тобто необхідно визначитися з національним героєм, який усуватиме «з місця» Путіна. Але якщо цей герой продовжуватиме путінську політику, тоді й Путіна усувати немає сенсу. Продовження такої політики, навпаки, вигідне — аби звалити на Путіна всіх чортів і залишатися десь осторонь. А якщо усувати Путіна, то можна стати в ролі якогось героя, який усе зрадив і якому спишуться всі гріхи, тобто ті санкції персональні, які були запроваджені Заходом стосовно конкретних фігур. І серед цих фігур може з’явитися цей «національний герой». Щось таке там намічається, але точно ніхто сказати, звісно, не може, що там конкретно станеться. Тому така невизначеність, звісно, відбивається і на військовій ситуації.
Джерело:
