Цей пункт був позначений у планах, які якщо Путін сам озвучив, то його наближені
Те, що зараз відбувається у Придністров'ї, для мене не стало несподіванкою. Цей пункт був позначений у планах, які якщо не Путін сам озвучив, то його наближені. А отже, озвучили і йому. Адже якщо позначили цей пункт, то бодай «галочку» там треба поставити. Те, що там нічого не вийде, це, на мою думку, розуміють вони й самі. Але у разі невдачі стрілочників вони завжди знайдуть. А у разі удачі — це буде чергова перемога. Причому ця перемога може бути не в сенсі того, що там почнеться наступ якийсь і на Україну, і на Молдову, питання — визнання РФ цією територією своєю.
Для того щоб визнати Придністров'я своєю територією, військові маневри абсолютно не потрібно починати. Але, якщо так склалося, то в скарбничку перемог можна покласти і те, що вже зроблено. А подано це як досягнення. Референдум вони зроблять буквально через два дні, а потім за визнання Придністров'я голосує Держдума.
Поясню, на чому базується моє переконання в тому, що у військовому плані у Росії в Придністров'ї нічого не вдасться. Для того, щоб там щось серйозне затівати, там потрібне боєздатне угруповання військ. Російське угруповання військ у Придністров'ї складається з двох частин. Це нібито миротворці — батальйон неповного складу та обслуговуючий персонал цієї бази у Ковбасній. Причому і те, й інше за відсутністю ротації укомплектовується особовим складом людей з російськими паспортами, але які живуть у самому Придністров'ї. Це люди без бойового досвіду, абсолютно невмотивовані воювати. Так звана армія Придністров'я налічує не більше ніж 10 тис осіб. Там числиться чотири бригади неповного складу — осіб по 400−500 — на півдні, у центрі та одна на півночі. І кілька окремих батальйонів — танковий, спеціального призначення, ремонтний, радіоелектронної боротьби. З них боєздатний — батальйон спеціального призначення. Цим одним батальйоном проводити якісь бойові дії — несерйозно. Якщо буде оголошено, що починається якась заварушка — там і так плин населення становить понад 50%, то вони просто звідти змиються. І набрати якесь боєздатне угруповання їм точно не вдасться.
Тому це чергова авантюра, розрахована на знову-таки шантаж — для того, щоб утримувати частину наших сил на цьому напрямку — мало що станеться. За найменшої небезпеки ми намагаємося блискавично реагувати.
Росія живе в іншій реальності розвитку геостратегічної думки. Що в них насправді в голові мені сказати важко. Тому створення на території Придністров'я анклаву на кшталт Калінінградської області — це як один із можливих варіантів.
Дехто в Україні виступив із заявами про необхідність введення до Придністров'я наших військ. Але я б так не гарячкував. Річ у тім, що Придністров'я — це частина Молдови. І якщо ми туди вводитимемо війська, то виключно на прохання Молдови. Не думаю, що Молдова піде на такий крок. Вона боїться Росії, боїться дестабілізації всередині Молдови. Але дестабілізацію всередині Молдови ті сили, які знаходяться в ПМР, могли б цілком влаштувати. Плюс туди можуть нелегально закинути додатково або диверсантів або пропагандистів. На кшталт, як було в Криму навесні 2014 року. Отак могли б попрацювати над дестабілізацією у Молдові. Але цього не буде. Бо треба врахувати — за Молдовою Румунія стоїть. І вона навряд чи на це дивитиметься крізь пальці. Їй осередок дестабілізації на своєму кордоні навряд чи потрібен.
Джерело:
