Значення Індексу поточної економічної спроможності (Індексу) у листопаді 2017р., порівняно з жовтнем, зазнало помітного зниження — на 4,5 пункти, з 97,4 до 92,9 балів.

Вказане зниження (що інтерпретується як погіршення поточної економічної спроможності українців) зумовлено переважно наступними чинниками:

• хоч у жовтні середня номінальна зарплата дещо зросла (з 7352 грн. до 7377 грн., тобто на 0,4%), проте прискорення інфляції призвело до зниження індексу реальної заробітної плати на 0,8% (Рис. 1), а співвідношення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати та середньої зарплати залишається значним і без змін (Рис. 2, Рис. 3);
• продовжується утримання високого рівня заборгованості з виплат заробітної плати, яка з вересня залишається практично незмінною (близько 3,5 млрд. грн.), а частка економічно активних підприємств (на яких утворюється заборгованість) перевищує 54% загальної кількості підприємств (Рис. 4);
• тоді як відмінності у регіональних зарплатах практично не змінилися (Рис. 5), галузеві відмінності посилилися (значною мірою внаслідок відчутного зниження зарплат в окремих сферах та галузях (зокрема, в освіті нараховані зарплати у жовтні на 7% нижчі від вересневих) (Рис. 6);
• як і попередніми роками, погіршились можливості повної сплати за житлово-комунальні послуги (внаслідок суттєвого здорожчання «платіжок») (Рис. 7), хоча поки не відбулося помітного збільшення ресурсів на субсидії (Рис. 8);
• хоча обсяги депозитів населення, а також кредитів, наданих домашнім господарствам у банківській системі дещо зросли (приблизно на 1%) (Рис. 9, Рис. 10), проте їх співвідношення залишається практично незмінним, а з тим — фактично відсутній доступ населення до нових кредитів;
• при цьому, вартість кредитів для населення (кредитні ставки) залишалась високою (середньозважена ставка за новими кредитами домашнім господарствам зросла з 28,8% до 29,0%), хоча ставка за депозитами залишилась низькою і незмінною (середньозважена за новими депозитами — 6,6%) (Рис. 11);
• в умовах, коли чисельність населення продовжує знижуватись (Рис. 13), навантаження на вакантні посади залишається практично незмінним, що, вірогідно, вказує на нерозширення належної пропозиції праці (Рис. 14).

Нагадаємо, запроваджений Центром Разумкова Індекс поточної економічної спроможності (Індекс) характеризує (інтегрує) не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність населення, але й економічну стійкість — здатність «усередненого» домогосподарства до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу. Саме економічна стійкість є однією з найважливіших умов відчуття життєвої захищеності, упевненості в завтрашньому дні — отже, можливостей побудови довгострокових життєвих стратегій, загалом умовою позитивного соціального самопочуття.

Підвищення значення Індексу, яке відбувалось упродовж перших трьох кварталів 2017р. (порівняно з відповідними періодами минулого року) зумовлене, переважно, посиленням макроекономічних стабілізаційних процесів, у т.ч. забезпеченням достатньої стійкості гривні, помітним підвищенням середньої номінальної і реальної заробітної плати (в т.ч. за рахунок подвоєння мінімальної зарплати), покращенням ситуації у сфері зайнятості. Однак, слабка економічна динаміка, утримання заборгованостей, недоступність кредитних ресурсів не дозволяють підтримувати стійку позитивну динаміку економічної спроможності населення.

Зважаючи на очікуване осінньо-зимове ускладнення економічної ситуації (зокрема, підвищення девальвації та інфляції, погіршення оплати житлово-комунальних послуг, зниження сезонної зайнятості) упродовж перших двох місяців 2018р. слід очікувати подальше зниження значення Індексу, яке в листопаді (як вказано) вже знизилося до 93 балів.

Динаміка окремих складових і компонент формування Індексу економічної спроможності