Значення Індексу економічної спроможності населення (Індексу) (за даними станом на кінець серпня 2019р.) склало 100,9 і вже п’ятий місяць поспіль утримується на рівні понад 100 (діаграма «Індекс економічної спроможності населення»).
Індекс економічної спроможності населення
Такий результат був очікуваний, зважаючи на:
— послідовне підвищення середніх номінальних заробітних плат (зростання за червень-липень на понад 7%, у т.ч. з врахуванням сезонних відпускних нарахувань і виплат), при зниженні офіційного рівня інфляції і навіть встановленні дефляції (зниження споживчих цін за червень-липень на 1,1%), а з тим — і середньої реальної зарплати (зростання на 8,3% за ті ж два місяці);
— помітного зниження безробіття (зменшення коефіцієнта навантаження на вакантні посади з 33,3 у квітні 2019р. до 28,6 у липні 2019р.), що є одним з кращих показників за останні роки;
— значні передвиборчі виплати (офіційні та неофіційні) населенню, що дозволило збільшити як споживчі витрати, так і поповнити заощадження через купівлю готівкової валюти (що, зазвичай, й слугує надійними заощадженнями);
— суттєвого зміцнення гривні (середньомісячний курс у квітні 26,81 грн./$1, у липні — 25,75 грн./$1), у т.ч. внаслідок значного припливу коштів з-за кордону (нетто-надходження населенню України від переказів в іноземній валюті з-за кордону за червень-липень сягнуло $850 млн.);
— значного здешевлення (сезонного) вартості продуктів харчування (офіційне зниження індексу цін продовольчих товарів — близько 2%), зменшення витрат населення на дорогі житлово-комунальні послуги (у березні 2019р. нараховано за спожиті ЖКП 17,8 млрд. грн., сплачено населенням — 18,0 млрд. грн., у липні — 4,2 млрд. грн. і 6,1 млрд. грн., відповідно).
Нагадаємо, запроваджений Центром Разумкова Індекс характеризує (інтегрує) не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність населення, але й економічну стійкість — здатність «усередненого» домогосподарства до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу. Саме економічна стійкість є однією з найважливіших умов відчуття життєвої захищеності, упевненості в завтрашньому дні — отже, можливостей побудови довгострокових життєвих стратегій, загалом умовою позитивного соціального самопочуття.