Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в ефірі «Громадського телебачення» розповів про спільні та відмінні риси в нинішній економічній ситуації Греції та України.

— Греція, як і Україна, опинилася у залежності від міжнародної економічної допомоги і кредитів ЄС і МВФ. Якими є основні макроекономічні проблеми грецької економіки? Чому Греція опинилася в такій економічній ситуації?

Ви слушно зауважили, що проблеми Греції та України дуже схожі, адже, на жаль, обидві країни жили не звертаючи уваги на свої реальні економічні можливості. У такому контексті суттєво зростали витрати, які не були зумовлені відповідними надходженнями, зростав державний борг, не було належно збалансованого соціального захисту.

Ми бачимо, що однакова природа протестних настроїв у Греції та Україні пов’язана із загрозою зменшення соціальних виплат. Ми повинні навчитися жити зі збалансованим бюджетом. Для України це особливо актуально, адже останні роки ми жили за рахунок стійкості валюти і зовнішніх боргів. Сьогодні, на жаль, за них треба розраховуватися. Така ж ситуація спостерігається і в інших країнах. Тому тут нема нічого нового і унікального в українській ситуації.

— Але, мабуть, є і відмінні риси поміж ситуацією України та Греції, зокрема ставлення політичної еліти цих країн до економічних проблем. Адже в Греції при владі перебувають ліві, які намагаються проводити перемовини МВФ і спонукають населення до несприйняття політики жорсткої економії.

Не зовсім так, адже ще кілька місяців тому Греція збиралася виходити з єврозони, але сьогодні вже протести спрямовані проти виходу з єврозони. Населення віддає перевагу євро, адже ця валюта має високу купівельну спроможність.

Греції значно легше вести переговори з міжнародними кредиторами. Греція є членом ЄС, тому там обговорюється фінансова допомога у розмірі кількох десятків мільярдів євро і найближчим часом. Тому Греція, вибачте, знаходиться у комфортних умовах порівняно з Україною, якій треба не лише захищатися від військової агресії, але й стабілізувати економіку після зростання боргів, інфляції і падіння національної валюти.

Тому Україна сьогодні знаходиться у значно гіршому становищі і потребує значно радикальніших заходів для подолання кризи. Хоча ці радикальні заходи не завжди успішно втілюються, зокрема через соціальну напруженість, яку вони викликають.

— Пане Василю, як в економічних термінах пояснити політику жорсткої економії. З одного боку, така політика потрібна для того, щоб отримувати нові кредити. Але з іншого боку, це призводить до зменшення купівельної спроможності населення, адже тоді люди менше купують, менше споживають і менше інвестують. Чи впливає це на реальний сектор економіки?

Звичайно, це впливає. Я цілком згоден, що альтернативою могло би бути розширення споживання, яке би стимулювало економіку. Але, на жаль, сьогодні дуже високі ризики інфляції та знецінення валюти. Тому будь-які ризикові кроки можуть погіршити ситуацію.

Відносна стійка рівновага є дуже хиткою, тому сьогодні я не наважився би рекомендувати уряду розширювати програми кредитування чи збільшувати соціальні виплати. Соціальне забезпечення треба розширювати за рахунок не емісії коштів, а ефективного функціонування економіки. Зараз ми перебуваємо на низькому рівні стабілізації, але поки що нема ознак ефективної роботи економіки, які би дозволили збільшити доходи і витрати бюджету.

— Якщо раптом Греція вирішить вийти зі складу ЄС, то чи не змінить це рішення греків ставлення ЄС до України як до ще однієї ненадійної країни зі слабкою економікою? Чи приклад Греції матиме наслідки для України?

По-перше, я думаю, що Греція не вийде зі складу ЄС. Але якщо розглядати цей сценарій, то такий крок матиме вплив на Україну. Найбільше постраждають самі греки, адже перехід від сильної валюти євро до слабшої національної валюти загрожуватиме їм девальвацією, відтоком капіталу і високою інфляцією. Тому в такому гіпотетичному випадку греки постраждають першими. І це має стати сигналом для України.

Бо є різні сценарії розвитку подій в Україні. І якщо політика буде незваженою, домінуватимуть популістичні гасла і необгрунтоване розширення соціальних програм, то знову може виникнути і паніка, і девальвація.

Я думаю, що Греція домовиться з ЄС та іншими міжнародними кредиторами. Якщо раптом буде негативний сценарій, то це стане прикладом для України що і як не можна робити, щоб не опинитися в такій ситуації.

— У своїх публікаціях ви постійно проводите відмінність між довгостроковими і короткостроковими боргами. Чи має Україна шанси реструктурувати свої короткострокові борги, щоб уникнути дефолту?

Я думаю, що над цим працює уряд. Я вже звертав увагу на те, що наш уряд можна критикувати з багатьох причин, але в політиці реструктуризації зовнішнього боргу він діє досить правильно і вдало. По-перше, це почалося завчасно, по-друге, це узгоджується з МВФ. Далі, йдеться про те, щоб це була домовленість, а не одностороннє визнання Україною своєї неспроможності сплачувати борги. Нарешті ситуація така, що є політична підтримка позиції України. Я думаю, що кредитори зроблять крок назустріч уряду.

Так звана м’яка реструктуризація полягає в тому, що ми не відмовляємося від основної суми боргу, але період виплати боргу відтерміновується і зменшується лише сума сплати за відсотками. Кредитори повинні легко погодитися на такий варіант м’якої реструктуризації.

Інша справа, що в нинішній ситуації Україна могла би сподіватися на більшу підтримку міжнародних фінансових установ. Але для цього треба демонструвати зміни і трансформації. Свого часу Польщі, дійсно, списали частину боргів.

— А скільки тоді списали боргів Польщі?

Десь половину їхнього зовнішнього боргу. Але це відбулося тоді, коли Польща почала активно демонструвати свої трансформаційні зусилля, а економіка почала швидко змінюватися. Це був бонус Польщі від кредиторів, які готові були поступитися зараз для того, щоб згодом включити ще одну велику економіку в свою орбіту.

Послідовна позиція уряду, міністра фінансів і прем’єра, тут мені якраз дуже імпонує: все відбувається прозоро, відкрито, із залученням МВФ. Лідери найбільших країн також певним чином долучилися до цього процесу і філантроп Сорос висловився на підтримку України. Тому я думаю, що зрештою ми отримаємо позитивний результат.

— Сьогодні багато говорять про економічну кризу в Європі. Чи існує ця європейська економічна криза? Якщо вона є, то коли закінчиться?

Я би не перебільшувава, адже зараз і США як локомотив світової економіки демонструють позитивні результати, і боргова проблема в ЄС, про яку говорили два роки тому, поступово пом’якшується. Декілька років тому була група країн PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія), для яких економічна криза була актуальною і складною. Але сьогодні йдеться тільки про Грецію. Тому я би не перебільшував проблеми Європи, адже знову-таки найбільші європейські економіки Британії та Німеччини демонструють значну стійкість. Радше слід говорити про певне гальмування, але аж ніяк не про кризу.