Геополітичний аналіз балансу сил і змін у ньому на фоні російсько-українського конфлікту

Домінуючим фоном формування сучасного безпекового середовища є світові процеси глобалізації, регіональної дезінтеграції та реінтеграції, що стають дедалі інтенсивнішими і значною мірою впливають на створення нової системи міжнародних відносин.

Сучасний світ не став і в середньостроковій перспективі не стане стабільнішим і безпечнішим. Більшість наявних загроз мають глобальний (забруднення довкілля, кліматичні зміни, виснаження ресурсів), мережевий (тероризм, кіберзлочинність, контрабанда наркотиків і зброї тощо) характер. Поява нових загроз, зміни в їх характері та масштабах відбуваються швидше, ніж набуття урядами та міжнародними інститутами спроможностей ефективно їм протидіяти. Все це вимагає адекватних спільних підходів до боротьби із загрозами та забезпечення безпеки.

Поглиблення взаємозалежності та усвідомлення необхідності мирного співіснування є підгрунтям формування державами стратегій майбутнього розвитку та засад зовнішньої політики. Водночас, існують чинники, що можуть зумовити переформатування наявного міжнародного балансу інтересів і сил, спричинити дестабілізацію ситуації та її розвиток за небажаними сценаріями — в т.ч., поширення насильства із застосуванням збройної сили.

Багато теорій, що пояснюють світовий порядок суперництвом і діалогом цивілізацій, появою і зникненням центрів сили, їх боротьбою за ресурси, лідерство, право впливати на інших є, скоріш за все, «обмежено правильними» та, більш того, взаємодоповнюючими — світ є набагато більш складною мозаїкою з усіх цих пазлів, організмом, в якому центри сили, замість виконання функцій взаємозалежних і взаємопов’язаних органів, суперничають один з одним.

Російсько-український конфлікт є проявом і певною віхою змін у світовому порядку та безпековому середовищі. Він висвітлив чинники та потенційні негативні наслідки появи дисбалансу сил на світовій арені.

У статті розглядаються світові тенденції і баланс сил у найближчих до України регіонах.


Читати всю статтю українською / російською.

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua