Ринок праці України, як і в багатьох країнах світу, опинився перед серйозними викликами, спричиненими, в тому числі, пандемією COVID-19. Внаслідок закриття кордонів в Україну повернулася значна кількість громадян України, які працювали за кордоном (за експертними оцінками понад 400 тис. громадян України).

Для трудових мігрантів можливість відновлення роботи за межами України залишається обмеженою у зв’язку із заходами, які вживаються країнами, зокрема забороною в’їзду громадянам країн так званої “червоної зони”, до якої наразі відноситься Україна. Не дивлячись на те, що деякі країни сьогодні вже дозволили в’їзд для сезонних працівників та громадян України, що мають посвідки на тимчасове перебування, але вони зобов’язані після перетину кордону 14 днів знаходитися в режимі самоізоляції, що також є стримуючим фактором для тих громадян, які мають наміри працевлаштуватися за кордоном.

У зв’язку з цим, Кабінет міністрів України, цілком слушно розглядає, як невідкладне, питання сприяння створенню нових робочих місць для безробітних, у тому числі трудових мігрантів, які повернулися в Україну.

31 травня Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект №4669 про стимуляцію українців за кордоном для їх повернення на батьківщину (законопроект поданий за ініціативою прем’єр-міністра і   схвалений Кабінетом міністрів ще 27 січня 2021р.)  Метою прийняття закону є запровадження програми сприяння інвестуванню зароблених громадянами України за кордоном коштів у розвиток малого та середнього підприємництва в Україні. Проектом закону пропонується внести зміни до законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” впровадивши систему стимулюючих заходів для громадян України, які працювали за кордоном та повернулися в Україну, спрямованих на започаткування підприємницької діяльності шляхом надання допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів. Якщо ініціативу підтримає Верховна Рада, то людина, що повернулася і має бажання відкрити власну справу, може взяти на це до 150 тис. грн. На відкриття власної справи трудовими мігрантами в уряді пропонують виділити з держбюджету 108 млн грн. Запровадження надання допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів передбачається за рахунок двох джерел, зокрема:

1) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття одноразово на безповоротній основі - для громадянам України, які мають страховий стаж понад 10 років (58 млн грн);

2) за рахунок коштів державного бюджету України, передбачених в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на поворотній основі – для громадян України, які мають страховий стаж менше 10 років (50 млн грн).

Передбачається, що таку допомогу зможуть отримати в установленому порядку понад 700 осіб. Ідея повернути частину трудових мігрантів в Україну є абсолютно вірною, оскільки без вирішення демографічних та трудо-ресурсних питань держава не зможе розвиватися.  Проте виникає питання -  чи можливо її реалізувати в сучасних умовах.

Так, фахівці Міжнародної організації міграції (МОМ) в своїй роботі «Return migration: policies and practices in Europe» справедливо відзначають, що підстави для повернення мігрантів в більшості випадків знаходяться поза сферою дії міграційної політики держави. Така політика має тільки граничне значення порівняно з можливостями зайнятості, отримання доходів, соціального забезпечення і політичної стабільності в країні повернення. Окрім того, сучасні дослідження з міжнародні трудової  міграції вказують на такі ключові соціально-економічні чинники сталого повернення мігрантів на батьківщину як висока зайнятість, належний рівень доходів, наявність джерел для отримання доходів, доступ до якісної освіти та охорони здоров'я. В Україні більшість з цих умовах наразі відсутні.

Можна передбачити, що бажаючих скористатися безкоштовною державною допомогою буде значно більше, ніж передбачається законодавчої ініціативою (700 тис осіб). Але реципієнтами такої допомоги скоріше за все стануть ті мігранти, які вже знаходяться в Україні, а не ті, що яких необхідно мотивувати до повернення. Так, за оцінкою фахівців Інституту демографії  наразі за кордоном працює 2,5-3 млн. українців. І це найбільш оптимістична оцінка чисельності українських мігрантів за кордоном.

Передбачувана безповоротна допомога в розмірі 150 тисяч грн - невеликі гроші, тому зрозуміло, що урядовий законопроект передбачає видачу допомоги за умови внесення рівнозначних інвестицій від заявника. Чи є відповідні збереження у людини, яка втратила роботу, теж питання.

Більше того, як вважають експерти, наявність такої допомоги може призвести до численних корупційних скандалів і нової хвилі соціальної напруженості в суспільстві. Щоб отримати безповоротну допомогу, вже традиційно необхідно буде сплатити ще й «комісійні» посадовим особам, причетним до процесу виділення допомоги. Цьому сприятимуть обмеженість ресурсів держави для надання такої допомоги.

Якщо ж звернутися до світового досвіду повернення мігрантів до батьківщини,  то  заходи зазвичай включають такі необхідні компоненти:

- надання юридичної допомоги і покриття транспортних витрат на повернення;

- надання разової фінансової допомоги для покриття витрат мігранта в період облаштування;

- забезпечення тимчасовим житлом після повернення на батьківщину;

- працевлаштування мігранта;

- надання мігрантам освітніх послуг (курси професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки);

- надання пільгових кредитів і консультаційної допомоги для відкриття власного бізнесу; - забезпечення доступу до базових соціальних послуг;

- психологічна та медична допомога мігрантам після повернення.

Україна більшість з цих інструментів дозволити не може. А тому, майже з впевненістю можна сказати, що наявність разової державної допомоги з нечіткими критеріями надання, не змінить рішення людей щодо повернення в Україну. З цього стає зрозумілим, що ініціатива Кабміну про надання фінансової допомоги для економічної реінтеграції мігрантів практично не вплине на рішення українців про повернення на Батьківщину. Низький рівень заробітних плат і безробіття в Україні спонукають громадян України до працевлаштування за кордоном. Тому трудова еміграція з України знаходиться під дією потужних соціально-економічних чинників, вплив яких неможливо розірвати простими урядовими рішеннями або разовими ініціативами.

джерело: