Чи піде Лукашенко воювати проти України?

11 березня 2022

Олександр Лукашенко злітав на переговори із Володимиром Путіним до Москви. Заявлена мета візиту Лукашенка — обговорити "актуальні питання двосторонніх відносин", "розвиток союзної кооперації", "економічну взаємодію в умовах санкційного тиску", ситуацію в регіоні та в Україні. Лукашенко вже заявив, що "війну збиралися розпочати Збройні сили України, а Росія та Білорусь завдали превентивного удару". Втім, він знову спробував відскочити у питанні про те, чи армія Білорусі безпосередньо братиме участь у бойових діях проти України. Тим не менш, міністр оборони Олексій Резніков повідомив про те, що є підтверджена інформація про підготовку нацистами РФ обстрілу Білорусі з території України для того, щоб Лукашенко мав привід розпочати війну з Україною. Буквально за кілька годин почався авіаудар російськими літаками по Білорусі зі зрозумілою метою: щоб Мінськ таки атакував. Які сценарії поведінки Лукашенка слід розглядати, "Апострофу" розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.


За даними британської розвідки, опублікованими у ЗМІ, є ознаки підготовки до нового наступу на Київ протягом найближчих двох-трьох днів, і на зустрічі з Лукашенком у Москві Путін наполягав на участі в цьому білоруської сторони. Водночас слід розуміти, що за всіма міжнародними законами, країна, яка надала свою територію для агресії, вже є учасником конфлікту, і членом коаліції цього агресора. Тобто вже відбувся факт того, що Білорусь також агресор. Є там білоруські солдати чи ні — це просто черговий етап агресії.

Звичайно, є питання, наскільки білоруські військовослужбовці горять бажанням брати участь у війні з українською армією. Точну відповідь на це буде отримано, якщо таке рішення буде ухвалено.

Лукашенко зараз стоїть перед вибором. Напевно, він оцінює плюси та мінуси того чи іншого рішення. Де-факто він у стані війни з Україною. Лукашенко таки не російський чиновник, формально він не підпорядкований Путіну. Тому він має цей невеликий коридор для прийняття рішення. Подальше залежить від того, наскільки він сам для себе оцінює ситуацію. Тобто, або він бачить порятунок для себе в подальшому поглибленні своєї участі в цій війні. Або він уже відчув для себе, що в якийсь момент краще поставити на гальмо участь в даному конфлікті, і тоді він у перспективі може розраховувати на якусь поблажливість з боку міжнародної спільноти, коли цей кошмар закінчиться.

Пряме зіткнення — це буде нова якість конфлікту насамперед для самої Білорусі. Проміжним етапом можливе надання більш активної допомоги в логістичному забезпеченні, тобто це можуть бути білоруські паливозаправники. Тобто йдеться не про бойові частини, а про логістику. Це може бути елементом торгу Лукашенка — він ніби бере участь, але не військами. Те, що також може бути — задіяння військово-повітряних сил Білорусі для завдання ударів. Тут ризик набагато менший для них, оскільки у тих літаків або льотчиків, які будуть завдавати ударів, є більше можливостей залишитися непоміченими, якщо вони цього захочуть. Ну, а щодо підрозділів десантних військ, то це вже буде крайня стадія.

Знову ж таки, самі білоруські військовослужбовці можуть себе по-різному повести. Найгірший сценарій такий, що білоруські війська повністю переходять на бік Росії та беруть участь у бойових діях. Зрозуміло, що для України це поганий сценарій.

Якщо білоруські війська активно включаться до бойових дій, це буде серйозний резерв з погляду того, що в першу чергу підуть підготовлені бойові частини. Зрозуміло, що білоруська армія подібна до російської, але мабуть, там є певна кількість справді підготовлених військ. Зрозуміло, що це буде досить серйозне навантаження для нашої оборони. Але є обнадійливий елемент щодо невизначеності, наскільки самі білоруські військовослужбовці готові воювати з українцями.


Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk