Чому жителі ОРДЛО сильно розчаровані посланням Путіна — інтерв'ю з Олексієм Мельником

Оціночними судженнями про щорічне послання Путіна Раді Федерації РФ з "ДС" поділився співдиректор програм зовнішньої політики та безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник


«ДС» Всупереч очікуванням багатьох оглядачів і експертів, Володимир Путін у своєму посланні Раді Федерації РФ ні словом не згадав ДНР і ЛНР у будь-якому контексті. Про що це говорить?

О.М. Тим самим президент Росії дав зрозуміти, що на сьогоднішній день статус-кво, який існує в цих утвореннях, його влаштовує, і нічого нового Росія з цього приводу не збирається ні робити, ні говорити. Можна сказати, якихось повідомлень про ЛНР/ДНР чекали не стільки в Україні, скільки в самих «республіках», ну і частина російських патріотів була в передчутті військової допомоги, а то і прийнятті «республік» до складу Росії. Звичайно, після промови Путіна ці слухачі послання розчаровані. В даному випадку це перш за все сигнал на ті території, щоб там якимсь чином не спробували знайти прихований сенс в його словах, який привів би до якихось зайвих ініціатив і дій.

«ДС» «Організатори будь-яких провокацій проти Росії пошкодують так, як давно вже ні про що не шкодували», — сказав Путін. Це дурна бравада для напівосвіченого росіянина або хтось — колективний Захід? — дійсно повинен напружитися після такої заяви?

О.М. По-перше, якщо б це прозвучало з вуст керівника якоїсь іншої держави, крім Росії, то це був би шок. У даному випадку, коли це звучить від Путіна, або інших російських керівників, — це вже нова нормальність, зі своїм стилем.

Цей меседж адресувався внутрішній публіці — думаю, що присутнім у залі, а не більш широко. Це для них своєрідне повернення до традицій, згідно з якими Росію повинні боятися і поважати. З іншого боку, це чергове підтвердження, як казала колись Меркель, що Путін живе в паралельній реальності. Ніби як для всіх очевидно, звідки виходить загроза, але президент Росії в черговий раз намагається представити її як захист, а не агресію з боку Росії. Він каже про асиметричну відповідь на «провокації», і тут можна згадати Чехію, коли у відповідь на звинувачення в диверсіях практично все посольство Чехії було виставлено з Росії. Тобто потрібно очікувати того, що після кожної захисної реакції з боку Заходу послідує нерівнозначна відповідь Росії. Це буде тривати стільки, скільки Путіну будуть це дозволяти.

«ДС» Путін продовжив риторику 2014 року про практики держпереворотів, звинувативши Захід у подіях 2014 року в Україні, пов'язавши з цим «замах» на Лукашенка і «спробу держперевороту» в Білорусі. Чи означає це, що Путін не буде прибирати Лукашенка з його місця і не дасть це зробити вулиці?

О.М. Це говорить про те, що Путін поки не зацікавлений у зміщенні Лукашенка. Крім того, це свідчення страху самого Путіна. Те, що він про це постійно говорить, — це скоріше сигнал не тим, кого він звинувачує ( «агентів Заходу» і так далі), а показник того, що він дійсно боїться подібного розвитку подій у Росії. Він заздалегідь уже дає визначення, що якщо хто-небудь буде проти, за їхніми поняттями, легітимної влади в Росії, то це буде кваліфікуватися як спроба перевороту. Приклад Лукашенка далеко не самий вдалий для Путіна, весь цирк, який вони там влаштували, — це очевидна провокація спецслужб самого Лукашенка. І Путін як спецслужбіст повинен був якщо не розвінчати подібну легенду, то хоча б не згадувати, не використовувати її, не висловлювати свою згоду з нею.

«ДС» Загальний мирний тон послання — клімат, ковід та інше — означає, що Путін вирішив залишити поле для маневру в переговорах з Байденом, зменшивши мілітаристську риторику до мінімуму?

О.М. Перш за все, основний слухач цього послання — це Росія, правильно? Тому там так багато про соцвиплати, підвищення соцстандартів, всяких перемог над коронавірусом. Тобто в основному це для внутрішньої публіки, виборців, які восени повинні прийти на вибори в Держдуму. Звичайно, частина цих меседжів про успішну боротьбу і перемогу над коронавірусом адресована і на зовнішню аудиторію. В цілому не сказав би, що це послання менш войовниче, ніж попередні. Там достатній набір відповідних фраз — наприклад, про країни, які «чіпляються до Росії». Був присутній і черговий перелік російських суперракет, і заяви про велике переозброєння, тобто ознак зменшення мілітаристської риторики я не помітив.


Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk