Україна має внутрішній потенціал для покращання економічної динаміки. Але потрібно робити раціональні та результативні зміни на рівні інститутів влади. Позитивний прогноз зростання економіки у 2021-му фіксуємо на рівні 2,5 відсотків. Про це розповів Gazeta.ua директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Минулий рік був кризовий. Весняний локдаун та подальший карантин вплинули на економічну активність. Цьогоріч відбуватиметься певне відновлення?

— Очікувати можна, але дуже акуратно і раціонально. Поки що економічне пожвавлення не відбулося. Якщо подивитися на показники розвитку економіки в перші місяці цього року. Промисловість знизилася на 4 відсотки. Аграрний сектор — на 6 відсотків. Продовжилося падіння у транспортних перевезеннях. Були очікування, що пандемія йтиме на спад. Проте коронавірус не зменшує свій тиск на економіку. До кінця першого кварталу 2021 року поширення хвороби не вдасться локалізувати.

Зростання економіки не буде більшим, ніж вказані 2–2,5 відсотки

— Прогнози зростання економіки на 4–5 відсотки реального ВВП виглядають занадто оптимістичними. Наш прогноз слабкого зростання приблизно 2–2,5 відсотки. Це пов'язано із низькою базою порівняння. Торік був жорсткий весняний локдаун. Діяли обмеження навіть на пересування людей. Обвалили економіку досить сильно. Це може повторитися і в цьому році. Зростання економіки не буде більшим, ніж вказані 2–2,5 відсотки.

Представникам малому бізнесу в карантинних умовах було найскладніше. Чи набули вони певного коронавірусного "імунітету", тобто навчилися працювати в нових умовах?

— За цей рік бізнес та домогосподарства населення навчилися працювати та самостійно знаходити оптимальні рішення. Державна економічна політика залишається слабкою. Програми допомоги для бізнесу та домогосподарств дуже малі. Можливо, 8 тисяч гривень мають якесь значення для малозабезпечених верств населення. Проте жодним чином не можуть допомогти у збереження бізнесу. Спочатку було повне закриття ресторанів та кафе. Потім дозволили працювати на винос. Всі дозволи були відвойовані бізнесом. Він доводив свою позицію до влади. Так само і транспортні перевезення. Торік були повністю заборонені. Зараз — запровадили спецперепустки. Нині набагато простіше і легше сприймається віддалена робота. Рік назад — це шокувало. Як можна віддалено робити цілу низку завдань. Зараз це вже досить звичний режим. Працівники готові до таких графіків. Відбулося пристосування до надзвичайних умов та знаходження можливостей.

Влітку 2020 року Україна отримала перший і єдиний транш від Міжнародного валютного фонду в рамках програми фінансування stand-by — 2,1 мільярда доларів. Які шанси отримати новий транш МВФ?

— Співпраця і підтримка МВФ Україні потрібна. Інша справа, це не повинно асоціюватися лише з фінансовою підтримкою. Дійсно, влітку отримали кошти. Один чи два рази місія приїжджала в Україну. Цьогоріч їх не було для оцінки нашої спроможності. Україна виконала всі зовнішні зобов'язання за цей період. Наприкінці минулого року навіть вийшла на зовнішні ринки запозичень. Десь у грудні Україна завершила дорозміщення єврооблігацій на 600 мільйонів доларів з дохідністю трохи більше 6 відсотків. Це дуже гарний показник — найнижчий за публічними єврооблігаціями. Спеціальні кредитні лінії мають нижчу вартість. Зокрема, кредити МВФ мають незначну вартості — 1–2 відсотки. Це набагато краще, ніж 6. Але тут має відбуватися і переговорний процес і виконання взятих на себе Україною зобов'язань. За слабкості державного управління важко досягти прозорості ухвалення рішень. Потрібні антикорупційні заходи. Концентруватися тільки на МВФ — це недоречно.

У цьому контексті можна дати позитивну оцінку Міністерству фінансів. Навіть в складних умовах продовжує утримувати зовнішньо-боргові позиції України на належному рівні. Про це свідчить графік платежів за зовнішніми зобов'язаннями. У першому кварталі Україна мала сплатити 4,5 мільярди доларів. При чому найбільш критичний — це державний борг уряду і Нацбанку. Він становив десь приблизно 2 мільярди. В цей період на зовнішні ринки не виходили. МВФ траншів не надавав. Але Україна зуміла виконати свої зовнішні зобов'язання. Частину — за рахунок резервів. Саме тому резерви знизилися з 29 до 27 мільярдів. Це цілком прийнятна плата за те, що Україна самостійно розпоряджається своїми ресурсами. Вони поки що є достатніми для підтримки зовнішніх економічних балансів.

За слабкості державного управління важко досягти прозорості ухвалення рішень. Потрібні антикорупційні заходи

— До речі, другий квартал року щодо зовнішніх платежів буде набагато спокійнішим. Приблизно вдвічі менші виплати треба зробити. Якраз буде така передишка. Третій квартал із зовнішніми платежами буде найскладнішим. У другому кварталі Україна зможе запозичити на зовнішніх ринках певні ресурси. І буде впевнена у своєчасних погашеннях зовнішньо-боргових зобов'язань у третьому кварталі.

Це може бути і черговий транш від МВФ?

— На це не варто покладатися. Швидше буде вихід на ринки капіталів, розміщення єврооблігацій, допомога від урядів, а саме від США, Японії. Найближчим часом консультації з МВФ будуть продовжуватися. Але Україні краще не розраховувати на ці кошти. Для деяких інвесторів співпраця країни з МВФ — це позитивний сигнал. Але це не абсолютні напрями дії, які повинні домінувати над іншими можливостями економічної політики.

Зараз багато говорять про амністію капіталів. Це точкові заходи. Вони можуть посилити корупційні ризики

Парламент розблокував приватизацію державних підприємств. Чи прийдуть інвестори в Україну? Що для цього потрібно зробити?

— Українська влада тут недопрацьовує. Якісь заходи відбуваються. Наприклад, на "інвестиційну няню" ("Інвестиційна няня" — це персональний менеджер, якого нададуть будь-якому інвестору, що інвестує щонайменше $30 млн в економіку України, та створить мінімум 150 нових робочих місць. — Gazeta.ua) ніхто не звертає уваги.Зараз багато говорять про амністію капіталів. Це точкові заходи. Як побічний наслідок від їх реалізації, можуть посилюватися корупційні ризики. Вони не викликають великої позитивної оцінки. У всіх країнах для вітчизняних і міжнародних інвесторів набагато важливішими є верховенство права, низька корупція, забезпечення прав власності. В основі лежать якраз не окремі заходи. Їх зараз пропонує влада як панацею. Виглядають досить сумнівно. Потрібна демонстрація чітких зрозумілих кроків, що влада готова і має намір до найширшого входження інвесторів. Мова йде не лише про іноземних, але й про вітчизняних. Треба провести 2−3 демонстраційні конкурси дійсно привабливих підприємств з допуском всіх зацікавлених інвесторів, крім пов'язаних з країною-агресором. Це був би досить значимий сигнал про готовність до інвестиційного розширення. Тоді у реальність можливих змін і вітчизняні інвестори повірять, і міжнародні підтягнуться.

Джерело: