Якими є наслідки відмови України від ядерної зброї — експерт

Медіа

26 вересня, Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї. Ще у 1991 році після набуття незалежності, Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу — це 176 міжконтинентальних балістичних ракет та бомбардувальники, які були здатні нести ядерну зброю. Утім, Київ ніколи не мав контролю над своєю ядерною зброєю, всі ключі перебували у Москві. У грудні 1994 року Україна погодилася віддати свою ядерну зброю в обмін на гарантії безпеки в рамках Будапештського меморандуму.

Чи були в України реальні шанси залишити собі ядерний арсенал? Про наслідки рішення його позбутися? Та чи стримала б наявність ядерної зброї агресію Росії проти України? Це ведучі «Ранку на Суспільному» Олександр Єльцов і Ольга Топольницька обговорили з Олексієм Мельником, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатором міжнародних проєктів центру досліджень імені Разумкова.

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk