Справа у тому, що у нас дуже часто є пропозиція запровадження надінтелектуальних реформ, які ніби-то є панацеєю від усіх проблем, зокрема у податковій сфері. І одним з таких моментів є спроба запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Вважається, що він дозволить уберегти українські капітали, наповнить казну, дасть можливість розвиватись українському бізнесу, залучить інвестиції. Насправді ситуація зворотня. Річ у тім, що фактично мова йде про зовсім невідомі заходи податкової політики, які не мають належної теорії і не мають належної практики у світі.
У Європі лише одна країна — Естонія — запровадила такий податок, але потрібно розуміти, що це дуже специфічний випадок. Естонія з самого початку є винятковою країною, що практикувала жорстку фіскальну дисципліну. Цього ніколи не було в Україні. Естонія запроваджувала так званий currency board (валютну раду), строга монетарна політика, чого і близько не було в Україні. Естонія одразу запровадила серйозні зміни до бюджетування і, зокрема, до спрямованості витрат. Естонці знали і розуміли прозорість своєї податкової і бюджетної політики, чого зовсім немає в Україні.
Швидше за все, від’ємний показник буде досить значний у надходженнях. Тому, що як працює цей податок невідомо. Деякі оцінки показують, що недостача, розриви сягнуть 30–50 мільярдів гривень, тобто у бюджеті виявиться значна дірка.
Наступний момент, якщо говорити про інвестиції, це ситуація у світі. Справа у тому, що у світі зараз практикується і активно розширюється взаємне інвестування. Тобто якщо ми намагаємося обмежити українські інвестиції за кордон, то й до нас ніхто не прийде. Загалом також світова практика вказує на те, що рух капіталів на входженні в країну варто обмежувати тільки у випадку «гарячих» грошей. Але кожен інвестор, кожен кредитор, кожен бізнесмен повинен вільно володіти своїми можливостями. Тобто інтеграційний світ вимагає вільного взаємного перетоку капіталів та інвестицій. Тому на жаль ситуація буде така: тільки-но ми вводимо якісь обмеження на капітал (хоча ми вже задекларували вільний рух капіталу), то це означає, що замість припливу інвестицій у нас буде принаймні консервація того рівня, який зараз є, а він дуже низький. 2-3 мільярди доларів припливу прямих іноземних інвестицій для України це вкрай низький показник. Нажаль, коли говоримо про виведення капіталу, про речі, які пов’язані з тими чи іншими активами, то потрібно розуміти, що вже дуже багато всього виведено. На сьогодні може статися так, що фактично виводити є мало що, бо переважна більшість інвестицій, активів за двадцять років уже встигли побувати у далеких краях. Певним свідченням цього є те, що головний інвестор України це Кіпр, де ніхто не приховує, що гроші звідти мають переважно українське і російське походження. У цьому контексті я боюсь, що крім фінансової дірки ми отримаємо дуже велику інвестиційну.
