Короткострокові зміни у рахунках зовнішньоекономічної діяльності надають чіткі сигнали стосовно найближчих перспектив розвитку економіки країни. У нашому попередньому огляді платіжного балансу України ми звертали увагу на масштабні зміни навесні 2022р. у структурі зовнішньоекономічного середовища країни спричинені війною. Тут ми звернемось до структури платіжного балансу за перші три квартали, коли вже з’являються підстави говорити про певну усталеність зовнішньоекономічної динаміки, що може водночас засвідчувати пристосованість економічного середовища країни до втрат війни.

Як вказувалось, переважна більшість фахівців оцінюють падіння ВВП країни у 2022р. на третину (що значно краще, ніж оцінки у перші місяці агресії), а одним з вагомих позитивних факторів (на скільки це можливо у нинішній ситуації) є те, що події і процеси на фронті швидко відбиваються на платіжному балансі — звільнення країни надає шанс на розширення виробництв, експорту і, зрештою, економіки загалом.

Так, за даними НБУ за 9 місяців 2022р. профіцит рахунку поточних операцій становив $8,5 млрд (у січні-вересні 2021р. був дефіцит обсягом $1,5 млрд). Тобто, якщо зазвичай на фінансування торговельного дефіциту Україна змушена була витрачати резерви, то сьогодні поточний рахунок вже є одним з джерел наповнення резервів. Як вказувалось, такі зміни стали можливими завдяки безпрецедентній допомозі західних партнерів у фінансуванні потреб України не лише у військовій і безпековій сферах, а й у соціально-економічній. Так, зокрема, якщо за 9 місяців 2021р. баланс т.зв. вторинних доходів (включає гранти і допомоги) складав $3,4 млрд, то за той же період 2022р. — майже $17 млрд.

Звернемо увагу на деякі особливості торговельного балансу за три квартали року (таблиця «Обсяг товарного експорту України»).

Обсяг товарного експорту України, $ млн січень-вересень

(1). Падіння експорту товарів на майже 32% (у 2022р. порівняно з 2021р.) не є краховим і цілком співвідноситься із згадуваним прогнозним показником падіння ВВП на третину. Більш неочікуваним є те, що обсяги експорту 2022р. (і значною мірою його структура) є досить наближеними до результатів, отриманих у коронавірусному 2020р. (мирного року, для якого були характерні значні обмеження, у т.ч. міжнародної торгівлі).

Тут необхідною є наступна гіпотеза-узагальнення. Україна не була готова ані до пандемії, ані до вторгнення. Країна не мала надійних стратегічних запасів, керівництво до останнього дня (перед нашестям пандемії та агресора) було переконане, що минеться. Сьогодні, як би не звучало гірко, є підстави стверджувати, що Україні «повезло» з тим, що пандемія прийшла до країни на два роки раніше, ніж російська агресія. Оскільки, яким би гіркий не був досвід коронавірусної кризи, від допоміг швидкому усвідомленнюможливих наслідків російського вторгнення, раціональному розгортанню управління, результативній мобілізації обмежених ресурсів для відсічі окупантам. Тобто, коронавірусна криза відіграла певним чином «позитивну» для вітчизняної економіки роль, оскільки вказала напрями виходу з економічної скрути за форс-мажорних обставин (зокрема, вимушених обмежень).

(2). Ще однією особливістю торговельного балансу за 9 місяців є те, що обсяги експорту агропромислових товарів скоротились лише на близько 10% (весь експорт на понад 30%) і останніми місяцями демонструють (хоча й слабке) вирівнювання (з попереднім роком) (діаграма «Експорт продовольчих товарів та сировини для їх виробництва»). Таке відносно незначне зниження може вказувати на те, що вітчизняний аграрний і харчовий сектори налагоджують шляхи виходу на зовнішні ринки, у т.ч. завдяки відкриттю західних ринків у процесі євроінтеграції. Частково це також пов’язано із «зерновою угодою». Тому, якщо вдасться її продовжити, можна очікувати на подальше «підтягування» агропромислового експорту.

Експорт продовольчих товарів та сировини для їх виробництва, $ млн

(3). Результати зовнішньої торгівлі станом на вересень 2022р., як не дивно, виявляються досить близькими до результатів соціологічних досліджень Центру Разумкова у частині самооцінок домогосподарств рівня їх добробуту. Нагадаємо, оцінки вересня 2022р. стосовно добробуту родин значною мірою виявилися близькими до відповідних оцінок добробуту два роки тому — у вересні 2020р. Дещо вищі оцінки спостерігались у 2021р. в умовах мирної позитивної економічної динаміки.

Таблиця «Обсяг товарного експорту України» засвідчує, що показники торговельного балансу у 2022р. виглядають навіть дещо кращими, ніж можна було очікувати (і порівняно з 2020р.), що також співвідноситься з дослідженням стосовно самопочуття домогосподарств.

Випадкове співпадіння? Радше є свідченням того, що українці вже значною мірою навчились долати форс-мажорні і критичні негаразди, готові працювати, не покладаючи рук, примножуючи зусилля на відновлення своєї країни і покращення добробуту власної родини.