Розширення агресивних дій росії проти мирного населення України, посилення руйнувань об’єктів критичної інфраструктури країни, блокування на західних кордонах вітчизняного експорту, затримка у наданні партнерської військової та фінансової допомоги, як і множина інших негараздів, ставили під сумнів можливості прискореного відновлення економіки у 2024 р., покращення самопочуття громадян країни та їх сподівання на мирний розвиток країни.
Однак, чергові крахові сценарії для вітчизняної економіки вкотре не здійснилися, а позитивні сигнали:
— достатня усталеність цінової і курсової динаміки,
— поступове нарощування заробітних плат,
— підвищення попиту на працю і зниження безробіття
«мирно співіснують» з негативними проявами:
— купівельна спроможність домогосподарств залишається низькою,
— адміністративний і фіскальний тиск посилюється,
— спроможність до фінансового маневру у соціальній сфері зменшується.
Звичайно, подібні суперечності не є чимось новим або виключним, а різноспрямованість різних характеристик соціально-економічного і суспільно політичного середовищ радше є «звичною». Однак, в умовах ведення війни і потреб започаткування процесів відновлення країни (ще до закінчення воєнних дій) завдання коректного визначення стану і напрямів руху країни суттєво актуалізуються.
Наприкінці квітня НБУ представив інформацію про стан платіжного балансу і монетарного сектору України за І кв. 2024 р., що дає змогу раціонально оцінити окремі вагомі аспекти розвитку країни останнього періоду. Зазначимо, що сьогодні оцінки експертів стосовно стану і динаміки вітчизняного економічного середовища є вельми суперечливими. Основою позитивних оцінок може слугувати те, що упродовж 2023 р. країна демонструвала можливості досить швидких пристосувань до чергових нападів російської агресії, виробничі показники засвідчували поступовий вихід з майже на третину економічного провалля, а курсові і цінові зсуви були цілком помірні (хоча мало хто здивувався б, якби під час агресії відбулися кризові шоки).
Щоб коректніше визначити нинішній стан соціально-економічного середовища, у якості першого крока доречно провести порівняльний аналіз статистичних і соціологічних показників співмірних періодів — і спостереження розвитку країни на початку 2024 р. у частині економічних зрушень і можливих перспектив матимуть раціональну основу, якщо співвідноситимуться з відповідним періодом попереднього року. Тим більше, що початок 2023 р. характеризувався вельми (і навіть надто) оптимістичними очікуваннями громадян країни стосовно прискорення суспільно-політичного розвитку у найближчій перспективі.
Нагадаємо, на початку 2023 р. спостерігалось суспільно-психологічне зміцнення впевненості у позитивних зрушеннях в країні, що засвідчувалось результатами соціологічних досліджень[1]. Одне з важливих і визначальних запитань традиційно стосується руху країни у правильному/хибному напрямках.
Після початку повномасштабної агресії Росії проти України частка громадян, які вважали, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, послідовно зростала, досягши найвищих показників у лютому-березні 2023 р. — 61%), що звичайно зумовлено успіхами ЗСУ у звільнені Батьківщини. Сьогодні ж, слід констатувати, що минулорічний оптимізм громадян стосовно економічного прискорення суттєво послабшав.
Стосовно ж економічних оцінок, за нашими спостереженнями, конкурентні позиції національної економіки, а з тим і спрямованість її потенційного розвитку, знаходять «природнє» відображення (рівень інтеграційної спроможності, протидія зовнішньому тиску) у платіжному балансі, зокрема складових рахунку поточних операцій. Тому першочергово звернемось до зовнішньоекономічних показників перших кварталів 2023 р. і 2024 р. (спільною визначальною характеристикою яких є безпекова складова — чергове розгортання військових протистоянь)[2].
Зміни у рахунках поточних операцій. Кінець 2023 р. – початок 2024 р., як вказано, позначився посиленням негативних зовнішніх тисків. В таких умовах природньо зовнішньоторговельне середовище викликало дедалі більшу стурбованість, оскільки нарощування зовнішніх дисбалансів могло провокувати додаткові макроекономічні ризики. Між тим, сталося практично зворотнє (таблиця «Показники зовнішньої торгівлі»[3]). Показники експорту (як товарів, так і послуг) помітно зросли, а імпорту — знизились (тобто вітчизняні експортери почали повертати ніші, які були втрачені з початком війни). Відтак:
- дефіцит торгівлі товарами покращився з $5,9 млрд до $5,6 млрд,
- дефіцит торгівлі послугами покращився з $3,6 млрд до $1,4 млрд,
- дефіцит зовнішньої торгівлі (товарами і послугами) покращився на майже $2,5 млрд.
Показники зовнішньої торгівлі у І кв., $ млрд
| 2023 | 2024 | |
| Експорт товарів | 9,85 | 9,96 |
| Імпорт товарів | 15,76 | 15,54 |
| Експорт послуг | 3,98 | 4,18 |
| Імпорт послуг | 7,54 | 5,61 |
| Експорт товарів і послуг | 13,98 | 14,14 |
| Сальдо торгівлі товарами і послугами | -9,46 | -7,02 |
Зауважимо, що попри ускладнення при транспортуванні аграрних і харчових товарів через західні кордони України у І кв. 2024 р., обсяги їх експорту практично не змінились — зменшення склало лише близько 4% ($6,78 млрд у 2023 р., у 2024 р. — $6,48 млрд). Більше того, країні вдалося налагодити нові логістичні маршрути для експортних поставок через Румунію. Відтак, є підстави очікувати, що проблеми України з аграрним експортом будуть послаблюватися, що дасть можливість поступово нарощувати товарний експорт.
Іншою (дещо неочікуваною, після чергових значних енергетичних втрат) новиною стало збільшення експорту металургії на 15%. Зрозуміло, що довоєнних обсягів експорту галузі навряд чи вдасться досягти, однак перепрофілювання виробництв відповідно до вимог «зеленого переходу» ЄС зможе сприяти нарощуванню експортних надходжень або ж принаймні збереженні ринків імпортерів.
Найбільше покращення імпорту відбулося внаслідок суттєвого скорочення коштів для прийому та обслуговування українців (біженців і переселенців) за кордоном — $5,57 млрд у 2023 р., у 2024 р. — $3,71 млрд). Зрозуміло, більшість нових переселенців вже мають достатньо інформації про нові потенційні місця мешкання, а безпосередній переїзд переважно здійснюється за власні кошти (оскільки вже відбувається не тікання, а плановий переїзд).
Хоча дефіцит зовнішньої торгівлі вдалося зменшити, однак він все ж залишається ризиково високим. Поки зовнішньоекономічне середовище вдається частково збалансовувати саме завдяки надходженням від партнерів (таблиця «Показники рахунку поточних операцій у І кв.»), однак у цій частині ситуація дещо погіршилася.
Показники рахунку поточних операцій у І кв., $ млрд
| 2023 | 2024 | |
| Сальдо торгівлі товарами і послугами | -9,46 | -7,02 |
| Первинні доходи (сальдо) | 1,33 | 1,35 |
| у т.ч. оплата праці | 3,08 | 2,43 |
| Вторинні доходи (сальдо) | 6,37 | 3,50 |
| Рахунок поточних операцій | -1,76 | -2,20 |
Так, якщо за статтею «Первинні доходи» сальдо залишилось практично незмінним (однак, зі зменшенням зарплатних надходжень), то за статтею «Вторинні доходи» надходження партнерських допомог і грантів виявилося меншим порівняно з 2023 р. майже на $3 млрд. Якби «недобір» був меншим, то напевне поточний рахунок був би близький до збалансування.
Втім, вирішення питань з бюджетом США може виправити ситуацію у наступні квартали. Загалом, переважно йдеться про скорочення сукупної партнерської допомоги Україні, або ж переведення її з грантового до кредитного формату (такий процес вже розпочався), тому ми схильні оцінювати її рівень у 2024 р. дещо меншим, порівняно 2022 р. і 2023 р. (за статтею «Вторинні доходи» — зможе надійти $17–19 млрд).
Таким чином, статистичні результати розвитку зовнішньоекономічного сектору України у І кв. 2024 р. значною мірою мають обережно обнадійливий характер. Однак, макроекономічні показники безпосередньо не надають свідчень про те, як платіжний баланс відображається на добробуті домогосподарств. Тим більше, що населення має власні виміри.
Громадська думка. Як вказувалось, одним з центральних питань, якими досліджуються оцінки громадської думки, є питання стосовно правильності руху країни. Звичайно, «правильність руху країни» вельми суб’єктивне поняття, однак найчастіше відповідь базується на політичних та економічних чинниках. До 2022 р. результати розподілу відповідей на вказане питання демонстрували вельми критичне ставлення українців до розвитку ситуації в країні (таблиця «У правильному чи неправильному напрямі…»).
За даними ж опитувань взимку-навесні 2023р, частка тих, хто відповів, що події розвиваються у правильному напрямі, сягнула максимуму (59–61%), а частка тих, хто дотримується думки, що події розвиваються в неправильному напрямі, знизилася до мінімуму у 21–24%[4]. Втім, починаючи з літа спостерігається послідовне зниження цього показника. Так, що у зимово-весняний період 2024 р. відповіді респондентів розділились практично порівну. Більше того, у березневому 2024 р. опитуванні вперше з початку вторгнення частка негативних відповідей перевищила частку позитивних. Водночас, частка тих, хто не визначився з відповіддю досягла максимального рівня — практично кожному четвертому було «важко відповісти».
У правильному чи неправильному напрямі розвиваються події в Україні, % відповідей
| 05'21 | 09'22 | 01'23 | 02–03'23 | 09’23 | 12'23 | 01'24 | 03'24 | |
| У правильному напрямі | 21,5 | 51,0 | 58,9 | 60,6 | 48,7 | 45,3 | 40,6 | 37,7 |
| У неправильному напрямі | 59,6 | 27,8 | 23,6 | 21,0 | 30,5 | 33,2 | 38,0 | 38,7 |
| Важко відповісти | 18,9 | 21,3 | 17,5 | 18,5 | 20,8 | 21,5 | 21,4 | 23,5 |
Загалом, сьогодні є підстави стверджувати, що розподіл відповідей стосовно правильності руху країни, вірогідно, більше зумовлений суспільно-політичними (насамперед, перебігом військових дій) чинниками і складовими розвитку країни і менше співвідноситься з економічною складовою. Підтвердженням цьому є певне «розходження», що спостерігаються у частині відповідей стосовно правильності руху і рівня добробуту домогосподарств.
Так, при оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з точки зору того, які покупки дозволяють здійснювати поточні доходи, після початку повномасштабної агресії частка громадян, які дотримувалися позиції, що ледве зводять кінці з кінцями, послідовно (хоча і незначним чином) зменшувалася. А з вересня 2023р., знизившись до 11%, на такому ж рівні вже залишається упродовж півроку. Теж саме стосується частки тих, хто відповідає, що їм вистачає коштів лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (37–38%) (таблиця «Оцінка рівня купівельної спроможності домогосподарств»). Відтак, рівень бідності в країні (частка тих, хто практично всі доходи витрачає на продукти харчування і найнеобхідніше) також упродовж останніх півроку не зазнав змін (48–49%) і є помітно меншим показника зими-весни 2023 р. Тобто, є підстави стверджувати, що самооцінка громадянами власної купівельної спроможності радше демонструє слабке покращення.
Оцінка рівня купівельної спроможності домогосподарств, % відповідей
| Серпень 2022 | Лютий–березень 2023 | Вересень 2023 | Січень 2024 | Березень 2024 | |
| Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти | 13,5 | 14,2 | 11,1 | 10,9 | 10,9 |
| Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей | 37,8 | 42,0 | 36,8 | 37,6 | 37,7 |
| Рівень бідності | 51,3 | 56,2 | 47,9 | 48,5 | 48,6 |
| У цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі | 39,0 | 33,7 | 42,7 | 39,9 | 42,2 |
| Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо) | 7,2 | 6,1 | 6,7 | 7,8 | 7,0 |
| Ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо | 0,3 | 1,3 | 0,6 | 0,7 | 0,5 |
| Важко відповісти, не відповіли | 2,2 | 2,6 | 2,1 | 3,1 | 1,7 |
Більше того, певне покращення купівельної спроможності знаходить підтвердження у фінансових показниках домогосподарств. Звернемо увагу на наступні соціально-економічні зміни[5].
(1). В країні помітно зростає попит на працю. Так, якщо на початку 2023 р. потреба роботодавців у працівниках на заміщення офіційних вакантних посад складала близько 30 тис. осіб, то на початку 2024 р. — понад 40 тис. Відтак, навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) знизилось з 4–5 до 3, відповідно. Зауважимо, поки це не є однозначним свідченням започаткуванням процесів відновлення. Радше поки це відображає кадровий дефіцит внаслідок участі громадян у захисті Батьківщини, а також вимушеною еміграцією значної частки населення (у т.ч. працездатного).
(2). Якщо середня заробітна плата у березні 2023 р. складала 16,7 тис. грн, то за нашими оцінками середня зарплата наприкінці І кв 2024 р. вже досягала 20 тис. грн, тобто зростання перевищило 20%. За вказаний період (квартал до кварталу) зростання індексу споживчих цін склало 4–5%, тобто зарплати зросли не лише номінально, але й у реальному вимірі.
(3). Свідченням збільшенням ресурсів домогосподарств можуть також слугувати депозити населення, які зросли також як у номінальному, так і реальному виражені. Так, депозити домогосподарств наприкінці березня 2023 р. загалом складали 1 055 млрд грн (646 млрд грн у національній валюті). Наприкінці березня 2024 р. на понад 20% більші — 1 220 млрд грн (у національній — 767 млрд грн).
(4). Поряд з цим, помітно зросла активність громадян на готівкових валютних ринках. За перші три місяці 2024 р. населення сплатило за купівлю у банків іноземної валюти (переважно доларів, євро) на більше ніж втричі більшу суму, порівняно з відповідним періодом попереднього року. (діаграма «Обсяг готівкової іноземної валюти, купленої/проданої фізичними особами»).
Обсяг готівкової іноземної валюти, купленої/проданої фізичними особами, млрд грн
| 2023 | 2024 | |||||
| купівля | продаж | сальдо | купівля | продаж | сальдо | |
| січень | 46,4 | 39,3 | 7,1 | 71,6 | 38,1 | 33,5 |
| лютий | 47,1 | 39,6 | 7,5 | 70,4 | 42,7 | 27,7 |
| березень | 55,5 | 45,2 | 10,3 | 70 | 48,6 | 21,4 |
| січень–березень | 24,9 | 82,6 | ||||
Зрозуміло, що купівля валюти часто слугує інструментом закопичення безризикових активів, підтримки родичів і близьких, які вимушено знаходяться за межами батьківщини, купівлі автомобілів та ін. Між тим, водночас, це засвідчує, що населення володіє відповідними гривневими коштами для купівлі іноземної валюти.
Заключні ремарки. Дворічний період російської агресії призвів до значних втрат громадян країни, руйнуванню економічного і соціального середовища. Водночас, у громадян посилюється втома і напруга, зароджуються розчарування, зростають сумніви у правильності обраного шляху. Соціологічні опитування засвідчують поступове витіснення оптимістичних настроїв, характерних для зимово-весняного періоду 2023 р., дедалі більш стриманішими баченнями найближчих перспектив розвитку країни. На наше переконання докорінна зміна таких настроїв відбуватиметься разом з успішним відбиттям російської агресії.
Поряд з цим, обмежені статистичні дані демонструють значно позитивнішу економічну динаміку, ніж можна було б очікувати, базуючись на результатах соціологічних вимірів. Значна частина макроекономічних показників та індикаторів вказують на (хоча і незначне) посилення стабілізаційних процесів в Україні. У збереженні у 2024 р. економічної динаміки, набутої у 2023 р., ми вбачаємо добру основу для започаткування прискореного відновлення найближчими роками.
[1] Коли йдеться про соціологічні дослідження, використані прес-релізи Центру Разумкова, розміщені на сайті центру у відкритому доступі: https://razumkov.org.ua/sotsiologiia/pres-relizy.
[2] Обвал, який спричинила російська агресія, економіки у 2022р., сформував дуже низьку базу порівняння для наступних років. Тому прогнозні показники зростання наступних років повинні адекватно враховувати цей фактор. 2023 р. — це перший «повний» рік війни, і надалі порівнювання економічних показників та індикаторів буде коректнішим, оскільки будуть порівнюватися відповідні періоди і зміни воєнних років.
[3] Статистика зовнішнього сектору НБУ. — https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external
[4] Звичайно, суб’єктивна оцінка правильності руху країни безпосередньо пов’язана із станом справ на фронті і успіхах ЗСУ у визволення країни. Дійсно, наприкінці зими — початку весни 2023 р. всі українці очікували контрнаступу українського війська, з чим пов’язувалось швидке визволення і покращення життя.
[5] Тут і далі використані дані НБУ. Можна сперечатись, на скільки такі дані відповідають реальному стану справ, однак коректність статистичних даних НБУ системно підтверджується практикою.v
