За даними НБУ, Україна у 2022р. отримала позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу з рекордним за останні 10 років показником — $8,6 млрд. Зазвичай, Україна мала дефіцит за поточним рахунком, що вимагало залучення боргових ресурсів. Звернемо увагу на окремі особливості, які зумовили зміни (звичайно, пов’язані з війною в країні, значними втратами і міжнародною підтримкою України).
Значний дефіцит торгівлі товарами знаходиться у межах «нормальних» показників. Так, товарний дефіцит 2022р. практично співпадає з дефіцитом докоронавірусного 2019р. ($14,6 млрд і $14,3 млрд, відповідно) і є значно меншим дефіцитів, утворених у 2012р. і 2013р. ($21,8 млрд і $22,1 млрд, відповідно), у т.ч. внаслідок надмірного енергетичного імпорту від «братського» сусіда (який вже у 2014р. прийшов до України з війною).
Падіння експорту товарів на понад третину (у 2022р. порівняно з досить успішним 2021р.), не зважаючи на обмеження зумовлені руйнуванням виробничих потужностей і блокуванням морських перевезень, також не є чимось надзвичайним, а значною мірою за обсягами і за структурою співвідноситься з показниками 2015–2016рр. (активної фази першої хвилі агресії).
А от далі з’являються «незвичності», переважно зумовлені війною (втрати у торгівлі послугами) і міжнародною підтримкою (гранти і партнерські допомоги міжнародних організацій і демократичних країн). Питання в тому, на скільки вони є важливими і викликами для нашого рахунку поточних операцій.
Насамперед, звернемо увагу на те, що у попередні роки певна частина дефіциту торгівлі товарами покривалась традиційним надлишком у торгівлі послугами. У 2022р. (внаслідок ворожих дій) вітчизняна система послуг зазнала краху, торгівля послугами була зруйнована, і лише завдяки партнерському входженню (імпорт послуг зріс з $14,4 млрд до $25,3 млрд) Україна залишилась у світовій системі торгівлі послугами, хоча і з дефіцитом у $9,1 млрд. Відтак, у 2022р. дефіцит торгівлі товарами і послугами досяг історичного максимуму $23,8 млрд (або 16% розрахункового ВВП).
Однак, у торгівлі послугами є особливість, яка може слугувати важливим орієнтиром для подальших трансформаційних процесів. Йдеться про те, що єдиною сферою, яка не лише не погіршила експортні показники, а навіть їх наростила, є експорт інформаційно-комунікаційних послуг (ІКП) (у класифікації НБУ «телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги). Якщо загальний експорт послуг склав $16,2 млрд, то експорт ІКП перевищив $7,5 млрд, тобто трохи менше половини загального 2022р. (і на 5% більше, ніж в успішному 2021р.).
Такі результати знову засвідчують, що ІКП мають в Україні міцну базу і перспективи, а також належно інтегровані у світові інформаційні мережі. Що за дбайливого ставлення може вже невдовзі стати однією з візитних карток України.
Але тут криється небезпека. Пов’язана з тим, що на це також звернуть увагу податкові служби. Практика оподатковувати те, що функціонує і приносить гарні результати (у т.ч. фінансові), на жаль, у нас залишається стійкою. Тому було б доцільно, якби було встановлено мораторій на підвищення оподаткування (у будь-якій формі) сектору ІКП.
Не менші ризики можуть проявитись при бажанні поуправляти імпортними потоками через імпортозаміщення, нормативи присутності вітчизняних складових та ін. Не зайве нагадати, що сьогодні Україна користується низкою «безвізів» (енергетичним, економічним, митним, транспортним), завдяки чому Європа стала відкритішою для вітчизняного бізнесу, залучення його до трансєвропейських проектів. А недоречне обмеження імпорту просто суперечитиме нашому доступу до відкритих європейських ринків.
Ще однією особливістю платіжного балансу України 2022р. є те, що, попри величезний зовнішньоторговельний (товарів і послуг) дефіцит, сальдо рахунку поточних операцій є суттєво позитивним – як вказано, $8,6 млрд. Що зумовлено високим припливом ресурсів за статтями т.зв. первинних (значною мірою зарплати, які виплачують іноземні роботодавці) — $9 млрд і вторинних — $23,4 млрд — доходів (партнерські допомоги). Саме дві вказані статті платіжного балансу є свідченням поваги до України з боку світової спільноти.
Поки, на жаль, нема впевненості у тому, що така масштабна підтримка продовжуватиметься і у 2023р. Втім, напевне, можна припускати, що рішучі раціональні і виважені кроки України як на полі бою, так і на полі реконструкції економіки, завжди підтримуватимуться демократичною спільнотою.
