Ми неодноразово звертали увагу на порівняльні особливості результатів опитувань Центру Разумкова стосовно економічних відчуттів та оцінок домогосподарств про «правильності» розвитку ситуації в країні. Значну роль у психологічному сприйнятті «правильності» відіграють поточний економічний стан (рівень добробуту родини) і економічна стійкість домогосподарств, а також т.зв. впевненість у «завтрашньому дні». Якщо респондент характеризував розвиток подій у правильному напрямі, у більшості випадків це означало, що й стосовно власного добробуту особа має позитивні поточні і віддалені очікування. Однак, економічне покращення не може «компенсувати» втрати, упущення, недоліки в інших суспільних, соціальних і гуманітарних сферах. А відтак — зростання розриву між динаміками (покращання) добробуту і (погіршення) суспільно-політичної атмосфери є свідченням наростання невдоволення суспільства владними діями.
Зокрема, у періоди «спокійного» (без зовнішніх шоків чи внутрішніх політичних збурень) розвитку країни економічні чинники (відносна стабільність і передбачуваність роботи підприємств, поступове, хоча й незначне, підвищення заробітних плат) стають визначальними для визначення поточного стану і найближчих перспектив як добробуту домогосподарств, так і діяльності підприємств.
Подібним чином, у періоди гострих зовнішніх шоків (коронавірусна пандемія, російська агресія) економічні складові розвитку країни поступаються суспільно-політичним, що зумовлено, насамперед, консолідацією суспільства для протидії шоку чи кризі, причому подібність в оцінках ситуації та напряму її змін проявляється близькими оцінками як на рівні домогосподарств, так і підприємств.
В інші ж періоди (коли негаразди мають переважно внутрішню природу) відчуття та оцінки розвитку країни, які представляються домогосподарствами та підприємствами, частіше різняться. Більше того, саме відмінність у таких оцінках (домогосподарств і підприємств) є свідченням наростання внутрішніх суперечностей, відчуттям невдоволення від діяльності влади чи хибності впроваджуваної соціально-економічної політики. Такі результати, хоча й суб’єктивного характеру, все ж можуть слугувати «підказкою» стосовно позитивних змін чи «вузьких місць», які створюють, відповідно, стимули і бар’єри на шляху розвитку країни.
(1). Одним з центральних в опитуваннях Центру Разумкова є питання стосовно правильності руху країни. Розподіл відповідей на вказане питання значною мірою відображає узагальнені поточні здобутки і суперечності розвитку країни.
Нагадаємо, в останній рік напередодні повномасштабного вторгнення, попри відносно стійку (хоча й слабку) економічну динаміку, ситуація в країні характеризувалася нарощуванням політичного протистояння. І не зважаючи на послідовне нарощування заробітних плат, число тих, хто у середині 2021 р. вважав, що події розвиваються у неправильному напрямі майже втричі перевищувала чисельність тих, хто висловлював переконання, що країна рухається у правильному напрямі (таблиця «У правильному чи неправильному напрямі…»).
Після початку протидії вторгненню російських військ в Україну, згідно соціологічних досліджень Центру Разумкова, частка тих, хто вважав, що події розвиваються у правильному напрямі, постійно зростала, досягши максимального показника наприкінці зими 2023 р., коли високими були очікування швидких перемог ЗСУ і звільнення країни від загарбника.
У правильному чи неправильному напрямі розвиваються події в Україні, % відповідей
05'21 |
09'22 |
11'22 |
01'23 |
02–03'23 |
05'23 |
07’23 |
|
У правильному напрямі |
21,5 |
51,0 |
51,2 |
58,9 |
60,6 |
55,7 |
52,1 |
У неправильному напрямі |
59,6 |
27,8 |
29,4 |
23,6 |
21,0 |
21,9 |
26,8 |
Важко відповісти |
18,9 |
21,3 |
19,4 |
17,5 |
18,5 |
22,4 |
21,1 |
Втім, надалі, і особливо у літні місяці 2023 р., спостерігалося зниження цього показника — до 52% у липні, тобто до рівня, який спостерігався восени 2022р., коли настрої та очікування українців та їх оцінки розвитку, хоча вже були вельми позитивні, однак все ще відображали високі ризики ескалації, і до менше 49% у серпні–вересні (найнижчі показники за останній рік), коли стало зрозумілим, що звільнення країни затримується. (Відповідним чином суттєво зросла частка тих, хто вважає, що розвиток країни йде у неправильному напрямі — з 21% взимку до понад 30% у вересні 2023 р.). (Див. таблицю «Правильність напряму розвиваються події в Україні у ІІ п/р»)
Правильність напряму розвиваються події в Україні у ІІ п/р, % відповідей
07’23 |
08'23 |
09'23 |
|
У правильному напрямі |
52,1 |
48,2 |
48,7 |
У неправильному напрямі |
26,8 |
29,5 |
30,5 |
Важко відповісти |
21,1 |
22,3 |
20,8 |
Між тим, не зважаючи на зниження відповідного показника у літні місяці, майже половина респондентів зберігає оптимістичні оцінки і переконані у правильності руху країни (песимістичних оцінок дотримується менше третини респондентів).
(2). Поряд з дослідженнями Центру Разумкова, у публічному просторі також представлена низка результатів досліджень стосовно оцінок економічного поточного стану підприємств та їх найближчих перспектив країни. Звернемо увагу на результати дослідження очікувань промислових підприємств у 2023 р. щодо перспектив розвитку їх ділової активності, представленого Держстатом України. Звичайно, об’єкти двох згадуваних досліджень різні — уявлення і відчуття розвитку у «простих» громадян (домогосподарств) і (керівників) промислових підприємств цілком можуть відрізнятись, що погіршуватиме сумісність результатів. Однак такі дослідження все ж надають можливість оцінити поточні процеси в країні з різних позицій.
Так, Індикатор ділового клімату в промисловості, значення якого у січні–травні 2023 р. покращувалося, у літні місяці демонстрував погіршення, а у вересні знизився порівняно із липнем 2023р. на 0,4 в.п. і становив мінус 0,1% (таблиця «Очікування промислових підприємств щодо їх поточної ділової активності»). При цьому значення Індикатора ділової впевненості, хоча й залишається негативним, однак засвідчує слабку позитивну тенденцію до покращення.
Очікувань промислових підприємств щодо їх поточної ділової активності, % відповідей
03'23 |
05'23 |
07’23 |
09’23 |
|
Індикатор ділового клімату у промисловості |
-0,3 |
0,6 |
0,3 |
-0,1 |
Індикатор ділової впевненості в промисловості |
-8,7 |
-6,7 |
-7,0 |
-6,8 |
Тобто, в оцінках поточного стану і розвитку домогосподарств і підприємств простежується їх (оцінок) погіршення. Особливо «неприємним» є те, що спостерігаються спадні тенденції в оцінці ділового клімату в умовах продовження активних воєнних дій. Що може засвідчувати повернення влади до практики посилення адміністрування в економічній сфері, хоча вимогою часу є максимальне сприяння діловій активності, насамперед у промисловості, яка переважно безпосередньо працює на перемогу.
(3). Наступне важливе питання значною мірою характеризує не стільки поточні оцінки громадянами, скільки стосується очікувань змін найближчім часом, зокрема у тримісячний період. Йдеться про очікування домогосподарствами змін у економічному середовищі країни, що найчастіше пов’язано і з очікуваннями змін у частині власного добробуту. Зазвичай, оцінки змін власного добробуту є дещо вищими, ніж оцінки економічного становища країни загалом. А погляд у найближче майбутнє зазвичай пов’язується із напрямом і динамікою розвитку країни.
Натомість, стосовно найближчого періоду тут також спостерігається певна суперечність. В той час, як оцінки правильності руху країни демонструють тенденцію до погіршення (таблиця вище «Правильність напряму розвиваються події в Україні у ІІ п/р»), оцінки найближчих змін економічного становища в країні вказують на позитивні очікування (таблиця «Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі три місяці»), а баланс відповідей у вересні досяг рекордного у 2023 р. рівня. Така розбіжність у динаміках може зумовлюватись тим, що громадян дедалі більше починають турбувати суспільно-політичні проблемні сфери, а не лише виживання у воєнний період. Тобто очікування економічного покращення не затьмарює негативні прояви сьогодення у суспільно-політичних сферах, які можуть ускладнити і перспективи економічного відновлення.
Як зміниться економічне становище в Україні у найближчі три місяці, % відповідей
Липень 2023р. |
Вересень 2023р. |
|
Зміниться на краще |
7,8 |
10,0 |
Зміниться на гірше |
34,9 |
28,2 |
Не зміниться |
42,9 |
49,8 |
Важко відповісти |
14,4 |
12,0 |
Баланс (позит — негат) |
-27,1 |
-18,2 |
Разом з тим, окремі показники очікувань промислових підприємств мають різноспрямований характер. Так, очікування у вересні 2023р. щодо обсягу виробництва продукції в найближчі три місяці в промисловості становили плюс 11%, що є досить високим значенням. Однак, при цьому ризики скорочення чисельності працівників залишаються значними. Загалом, оцінка майбутнього розвитку бізнес-ситуації в країні залишається практично без змін (таблиця «Очікування промислових підприємств щодо перспектив розвитку ділової активності»). Значення ж Індикатора ділової впевненості, хоча й залишається негативним, однак демонструє слабку позитивну тенденцію до покращення.
Очікувань промислових підприємств щодо перспектив розвитку ділової активності (у наступні три місяці), % відповідей
03'23 |
05'23 |
07’23 |
09’23 |
|
Очікувані зміни обсягу виробництва продукції в промисловості |
7 |
10 |
8 |
11 |
Очікувані зміни кількості працівників на промислових підприємствах |
-12 |
-7 |
-8 |
-8 |
Очікувані зміни обсягу іноземних замовлень на виробництво продукції (експортного попиту) у промисловості |
2 |
1 |
-2 |
-1 |
Оцінка майбутнього розвитку бізнес-ситуації промислових підприємств |
64 |
65 |
64 |
66 |
Це дозволяє стверджувати, що, хоча оцінки поточної діяльності влади по підтримці економічної активності погіршилися, у короткостроковому аспекті бізнес зберігає оптимізм і бачить можливості розширення власної активності. Між тим, є підстави стверджувати, що впроваджувана економічна політика має бути зрозумілішою для підприємництва.
Наголосимо, чітке визначення суспільних цілей і впевненість у правильності руху країни сприятимуть зростанню соціального оптимізму і економічної спроможності, а з тим і суттєвому покращенню очікувань стосовно здатності України долати і зрештою подолати існуючі проблеми і труднощі.