Представлений Урядом Бюджет-2023 вже справедливо назвали бюджетом воєнного часу. Всі держані ресурси підпорядковані завданням оборони і безпеки Батьківщини, що може визначати позитивну оцінку документу.
Втім, окремі показники Бюджету-2023 все ж викликають занепокоєння, оскільки їх недосяжність може спричинити певні макроекономічні дисбаланси. Насамперед, звернемо увагу на показники зростання та інфляції. У 2023р. Урядом передбачається реальне зростання ВВП на 4,6%, а інфляція — 30%. Якщо стосовно зростання ВВП показник достатньо реальний (особливо, зважаючи на очікуване падіння ВВП на третину у 2022р.), то інфляція виглядає дещо завищеною.
Зрозуміло, що за рахунок інфляційної компоненти відбудеться наповнення номінального ВВП, що дозволить частину ресурсів перерозподіляти через бюджетно-податкову систему. Однак, справа у тому, що головні цінові шоки (енергетичні, блокадні) вже відбулися у 2022р. А зважаючи на те, що Уряд консервує мінімальні соціальні стандарти (мінімальну зарплату, прожитковий мінімум), а також заморожує підвищення житлово-комунальних тарифів, інфляційний тиск зменшуватиметься як з боку попиту, так і пропозиції.
У цьому контексті більш виваженою виглядає Прогноз НБУ, опублікований у липневому Інфляційному звіті — близько 20%. Ця оцінка є більш раціональною, зважаючи на вітчизняні реалії на споживчих ринках — ціни просто не зможуть продовжити різку висхідну динаміку внаслідок низької купівельної спроможності домогосподарств. Питання ж, чому Уряд і НБУ вкотре не узгодили свої оцінки, звичайно залишається риторичним.
Відтак, з-за нижчої інфляції номінальний ВВП наповниться менше, що потребуватиме перегляду (зменшення) й доходної частини Бюджету-2023 загалом, а тому й можливої необхідності зменшення обсягів фінансування видаткових складових. Одним з наслідків стане недосяжність середньої зарплати у 18,5 тис. грн (нагадаємо, при збереженні мінімальної зарплати у 6,7 ти. грн).
Як альтернатива, у випадку меншого номінального ВВП і менших надходжень до Бюджету, однак збереження заявленого рівня видатків, а з тим і нарощування дефіциту державних фінансів, цілком може бути застосоване емісійне фінансування, яке у воєнний час не виглядає надто загрозливо. НБУ зможе продовжити викуп військових облігацій, що, до речі, дещо підніме рівень інфляції до вказаного урядовим проектом рівня. Можливо, саме такий варіант і має на увазі уряд. При цьому зауважимо, що українці певною мірою вже навчились давати собі раду у випадку перманентних цінових шоків.
На завершення зазначимо, що оскільки у проекті не передбачені видатки на проведення осінніх парламентських виборів, лише йдеться про те, що Уряд має розробити законопроєкт, яким передбачатимуться видатки на парламентські вибори (по завершенні воєнного стану), то доречним виглядає, щоб вказаний законопроект став невід’ємною складовою Головного фінансового документу країни, нарівні з макроекономічним прогнозом.
