2017 рік добігає кінця, тож першочерговою задачею депутатів цього місяця буде ухвалення Державного бюджету на 2018 рік.
Проект бюджету вже сформований і переданий на затвердження Кабінету міністрів. Проте президент Петро Порошенко вирішив внести до нього корективи. Так, 4 грудня він заявив про необхідність збільшити мінімальну заробітну плату в Україні з 3200 до 4100 грн.
Проте експерти мають сумніви щодо реальної ефективності цього рішення, зважаючи на те, що представникам малого бізнесу складно далося і попереднє підвищення мінімальної зарплати, з якої вони відраховують податки до бюджету. Економісти прогнозують, що чергове підвищення у нинішніх умовах матиме зворотний ефект і малому бізнесу доведеться піти у тінь або просто закривати підприємства.
Експерти наголошують, що підвищення мінімальної зарплати необхідне, але воно має відбуватися в умовах стійкого економічного зростання, якого наразі в Україні не спостерігається:
- Зарплати звичайно треба підвищувати, але це має базуватися на стійкому економічному зростанні. А те зростання у 2-3% ВВП навіть за інфляції 10-12% – це вкрай низький рівень для того, щоб можна було суттєво підвищувати заробітну плату.
Другий момент полягає у тому, що потрібно підвищувати не тільки зарплату, а загалом мінімальні споживчі стандарти, тому що утворюється величезний розрив між мінімальною заробітною платою і прожитковим мінімумом. Це означає, що люди з низькими доходами, в тому числі пенсіонери, не можуть сподіватися на суттєве підвищення добробуту.
Економіка зростатиме, а зарплати підвищуватимуться тільки в умовах, коли є стійке прогнозоване економічне, фінансове, фіскальне середовище, коли забезпечені права власності, коли заходи економічної політики спрямовані на покращення бізнес-клімату.
У цьому контексті є конкретний приклад приватизації, яка законсервована вже протягом 3-4 років. Дуже багато говорять про те, що це може бути потужним стимулом для розвитку економіки, але далі розмов справа не йде. Якби її дійсно запровадили і якби запрацювали ті підприємства, які сьогодні є збитковими і живляться з бюджету, вимиваючи кошти з соціальних програм, тоді можна було б сподіватися на підвищення не лише мінімальної зарплати, але і соціальних стандартів, і зарплати загалом.
Це неповний список того, що потрібно було б зробити для того, щоб можна було впевнено говорити про підвищення зарплати, але навіть він демонструє, що ще дуже багато має відбутися змін.
Коли минулого року прогнозували 10% інфляції, то переважна більшість фахівців вказувала на те, що це занадто оптимістичний урядовий прогноз. І зараз з початку року ми набрали вже близько 14%. Тобто на кінець року ми вийдемо на 14,5-15% інфляції. Благі наміри не підтримуються належними економічними складовими, тому за нашими оцінками, одноцифрової інфляції наступного року навряд чи вдасться отримати.
Давайте не будемо забувати, що продовжить підвищуватися вартість житлово-комунальних послуг, що є надзвичайно болісним для інфляції. Швидше за все, не вдасться уникнути ослаблення гривні, що також накручуватиме не лише ціни імпортних товарів, але і внутрішні ціни.
Також зростання економіки у 2-3%, яке хочуть мати наступного року, теж не є тим рівнем, який міг би забезпечити розширене виробництво без тиску на ціни. Тому я думаю, що оптимістичний сценарій на 2018 рік – це 12-13% інфляції.
Облікова ставка є сигналом для короткочасних операцій, в том числі для міжбанківського кредитування. Але більш важливою для розвитку економіки є саме кредитування реального сектору економіки. Тому облікова ставка не має прямого впливу на такі кредити, це радше сигнал про те, що НБУ вважає за потрібне робити найближчим часом.
Біда в тому, що НБУ не займається реальним сектором, а намагається сконцентруватися на так званому таргетуванні інфляції. Мені це видається хибним напрямком у нинішніх умовах. І тому більш реально було б говорити про ставки реального сектору, які потребують свого зниження.
Підвищення облікової ставки якщо якось і зіграє, то лише в контексті погіршення умов доступу до кредитів економічних агентів. Навряд чи це зіб’є інфляційний настрій, тому що наприклад житлово-комунальні послуги вкрай мало залежать від облікової ставки.
джерело