Небезпека після Тупицького: у якій ситуації опинився Конституційний суд

18 травня 2022

У неділю, 15 травня, завершився 9-річний термін перебування на посаді судді Конституційного суду (КСУ) скандального Олександра Тупицького, якого після повномасштабного нападу РФ на Україну неодноразово бачили у Відні, і проти якого США ще в грудні минулого року ввели персональні санкції. Власне, протистояння голови КСУ Тупицького та Офісу президента фактично на півтора роки паралізувало роботу ключового суду країни. Уже зараз з’являються повідомлення про те, хто стане новим головою суду. Називають Оксану Грищук, яка є дочкою колишнього виконувача обов'язків голови Вищої ради правосуддя Віктора Грищука, а також Олександра Петришина. Обидва стали суддями КС за квотою Президента. Утім, в КСУ наразі склалася небезпечна ситуація з кворумом. Про те, як далі має працювати Конституційний суд "Апострофу" розповів науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, суддя КСУ у відставці Петро Стецюк.


З правої точки зору, завершення 9-річного терміну Тупицького на посаді означає, по-перше, що його повноваження як судді КСУ припиняються на підставі, передбаченій ст.149/1 Конституції України ("закінчення строку повноважень"), і дана особа не є, і не може більше бути суддею КСУ як таким взагалі.

По-друге, наслідком припинення повноважень судді КСУ Тупицьким є автоматичне припинення ним також свого головування у КСУ. Від 16.05.2022 р. (з дня наступного, після припинення повноважень судді) у КСУ немає голови КСУ, а є тільки суддя КСУ який тимчасового виконує його повноваження.

По-трете, конституційний склад КСУ 16 квітня зменшився до 14 (із 18 передбачених Основним Законом держави) суддів. Враховуючи чітку законодавчу вимогу про те, що КСУ є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів КСУ, які набули повноважень відповідно до чинного законодавства. Тому суд опинився в небезпечній ситуації для своєї дієздатності як такої. Остання є вкрай важливим для повноцінного функціонування національного державного механізму взагалі та забезпечення дієвості конституційного принципу поділу влади державної влади зокрема.

Таким чином, станом на 16.05.22 р. в КСУ є 4 вакансії суддів: 1 по квоті Президента України, 1 по парламентській (ВРУ) квоті та 2 по квоті з’їзду суддів України. Причиною у всіх чотирьох випадках стало закінчення строків повноважень суддів КСУ або їхнє звільнення у відставку (всі ці випадки є передбачені Конституцією України). Законом передбачено строки, не пізніше яких повинні відбутися призначення нових суддів КСУ. В попередні роки ці строки часто не дотримувались. Однак, враховуючи сьогоднішній важкий стан у державі, маємо надію що ці строки не будуть знову порушені. Жодних формальних причин не призначати нових суддів КСУ главою держави, парламентом та з’їздом суддів сьогодні немає.

Часто лунає питання: чи є відсутність голови КСУ критичною ситуацією для повноцінного функціонування КСУ? Зовсім ні. За відсутності голови КСУ його обов’язки виконує заступник голови КСУ, а за відсутності заступника голови КСУ — найстарший за віком суддя КСУ. В практиці діяльності КСУ такі ситуації траплялися неодноразово. Зрештою, останніх декілька місяців де-факто такі обов’язки виконує заступник голови КСУ Сергій Головатий.

Однак, тривалий стан відсутності голови КСУ як такого, очевидно, не є нормальним. КСУ, як єдиний орган конституційної юрисдикції, гарант забезпечення верховенства Конституції України повинен функціонувати не тільки у повному своєму складі, а й з усіма передбаченими Основним Законом держави атрибутами. Це особливо важливим є в даний час, коли від усіх органів державної влади вимагається чітке виконання своїх конституційних повноважень та обов’язків. Тим паче, що жодних формальних (юридичних) перепон у обранні суддями КСУ нового голови — немає.


Джерело:

Петро Стецюк

Науковий консультант з правових питань


Народився у 1962 р. в Івано-Франківської області.

Освіта:

Львівський державний університет імені Івана Франка, юридичний факультет (1989).

Кандидат юридичних наук (1994), доцент (1996), доктор права (1997), заслужений юрист України (2007), суддя Конституційного Суду України у відставці (з 2015).

Робота:

З 1989 р. — викладацька робота на кафедрі державного та адміністративного права Львівського державного університету імені Івана Франка;

1998–2004 — завідувач кафедрою конституційного, адміністративного та фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка;

1999–2003 — проректор Львівського національного університету імені Івана Франка;

2004–2006 — старший науковий співробітник Львівського національного університету імені Івана Франка;

2006–2016 — суддя Конституційного Суду України;

з 2006 (за сумісництвом) — професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри конституційного та міжнародного права Вищої школи права та адміністрації в Жешові (Республіка Польща), професор-гість Українського Вільного Університету в Мюнхені;

з грудня 2019 р. — науковий консультатн з правових питань Центру Разумкова.

stetsiuk@razumkov.org.ua