Навіщо Україні зростання європейського імпорту для Китаю

25 квітня 2023

Після скасування Китаєм політики «нульового ковіду» наприкінці 2022 р. (що значною мірою було зумовлено протестами в країні проти продовження такої політики), висловлювалось обгрунтоване (хоча й обережне) припущення відновлення позитивної економічної динаміки на рівні 5%. Здавалося, це справдиться — зростання ВВП країни у четвертому кварталі 2022р. склало 4,5% (вище очікуваного у цей період), що, своєю чергою, позитивно впливало на економічну динаміку партнерських (для Китаю) азійських країн.

Однак, результати першого кварталу 2023 р. не підтвердили оптимістичний сподівань. Посткоронавірусне відкриття країни, хоча й надало позитивний імпульс в окремих галузях, проте мало незначний практичний вплив на економіку загалом (діаграма «Індекси активності у переробних галузях і сфері послуг Китаю»). Слабка промислова динаміка, помітне падіння імпорту, консервування інвестицій в основний капітал засвідчували слабку дієвість складових зростання[1]. Лише сфера послуг Китаю суттєво активізувалась після дворічних коронавірусних обмежень, однак це мало лише внутрішній ефект і вкрай слабкий глобальний вплив, оскільки візити туристів до країни (що суттєво стимулювало вказану сферу) залишались на низькому рівні.

Одним із значимих чинників економічного розвитку Китаю є товарний імпорт з Європи. З одного боку, одні з найбільших обсягів імпорту надходять саме з країн ЄС, і у його (імпорту) структурі домінують машини, устаткування, телекомунікаційна, фармацевтична продукція, які користуються високим попитом, і у своїй динаміці можуть віддзеркалювати агрегований попит у китайській економіці, а з тим — бути індикатором економічної динаміки загалом.

З іншого — економічне прискорення в Китаї формує адекватний (зростаючий) попит саме на європейські товари і вироби. Тому нинішня слабка динаміка китайського імпорту[2] є попередженням про те, що найближчими місяцями очікувати прискорення китайської економіки не варто. А з тим — китайська економіка (через розширення попиту і зворотні зв’язки) не зможе стати драйвером і європейської економіки, промисловість якої демонструє депресивні тенденції (діаграма «Індекси активності у переробних галузях євро-зони і Китаю»). Як позитивна новина, в таких умовах не відбуватиметься посилення інфляційного тиску, що дозволить ринкам ЄС увійти у бажані цінові характеристики. 


Індекси активності у переробних галузях і сфері послуг Китаю


Індекси активності у переробних галузях євро-зони і Китаю

Яке це має відношення до України, і чому ми маємо турбуватися відновленням економічної динаміки Китаю?

Насамперед зазначимо, що будь-яке гальмування чи навіть тимчасове послаблення економічної активності у Європі означає зменшення уваги до України. Не лише у фінансовому плані (зменшення партнерської допомоги), але появі у окремих політичних лідерів намірів пошуку «нових» партнерів, як це нещодавно продемонстрував президент Франції під час візиту до Китаю. Слід визнати, що нові «партнерства» можуть з’являтись у т.ч. за рахунок України (зокрема, у частині нових «мирних планів» на користь росії).

Тому успіхи Китаю у економічному прискоренні, водночас, означатимуть і стимулювання європейської економіки, що, своєю чергою, напевне матиме цілком позитивний вплив на економіку України. Причому, для того, щоб цей позитивний вплив мав не лише «пасивний» характер (отримання фінансової підтримки успішних європейських країн), Україна має прискорено включатися до європейських виробничих мереж. Для цього, при реалізації проектів «плану Маршалла» (який, за нашими очікуваннями, має розпочатись восени цього року) домагатися створювати спільні підприємства з європейськими партнерами (можливості, закладені в Угоду про асоціацію Україна-ЄС). Водночас, саме через спільні підприємства відбуватиметься посилення готовності європейського бізнесу до «підтягування» українських партнерів для задоволення зростаючого попиту у Китаї.


[1] Farris R. Global Economy Notes: China’s recovery is having little global impact. / Credit Suisse Investment Solutions & Sustainability. April 2023.

[2] Сукупний експорт Китаю за січень–лютий 2023 р. знизився на 6,8%, імпорт впав на 10,2%.

Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua