Які чинники чи обставини домінуватимуть на формування споживчої інфляції у найближчий період?
У визначенні рівня інфляції в Україні, як і у попередні роки, домінуючими залишаються не економічні, а політичні фактори. Тільки цим можна пояснити, яким чином, при зростанні більшості цін на продукти харчування на 20−40%, а також черговому житлово-комунальному тарифному шоці, офіційний індекс споживчих цін у І кв. 2021 року зріс лише на 4,1%.
Попри це, входження у весняний період інфляційна залежність завжди сприймається з оптимістичними очікуваннями. То які чинники чи обставини домінуватимуть на формування споживчої інфляції у найближчий період?
Насамперед, вкажемо, що слабка економічна динаміка (у т.ч. внаслідок чергового витка локдауну) обмежуватиме зростання заробітних плат, прискорюватиме нарощування заборгованості з виплат зарплати, погіршуватиме зайнятість, ускладнюватиме підтримку соціальних стандартів, що у сукупності провокуватиме обмеження сукупного попиту, а з тим і стримуватиме інфляційне динаміку.
Навіть наявність так званого інфляційного навісу, який утворився внаслідок випереджального і швидшого зростання цін виробників (у І кв. — понад 15%), не повинно швидко трансформуватись у споживчі ціни. Тим більше, що нафтові ціни на світових ринках демонструють тенденцію до зменшення, послаблюючи висхідну динаміку й інших біржових товарів. Тому є підстави очікувати послаблення інфляційного тиску у виробничих сферах. Причому, оскільки ціни виробників значною мірою зорієнтовані на курсову динаміку гривні (а гривня у найближчий період виглядає достатньо стійкою), то й зовнішнє середовище матиме незначний вплив на внутрішні інфляційні процеси.
У багатьох розвинутих країнах, у яких були задіяні широкі програми антикоронавірусної підтримки із значними виплатами домогосподарствам і бізнесам, сьогодні зростання інфляції вище цільових індикаторів розглядається як реальний ризик. Однак, це не випадок України, 8-тисячні виплати жодним чином не покращать купівельну спроможність, в «кращому випадку» — лише підтримають малозабезпечених від подальшого зубожіння, а тому й не стануть проінфляційною складовою.
Втім інфляційні ризики все ж можуть проявитися. З наближенням пасхальних свят, вочевидь, підвищуватимуться ціни на м’ясомолочну продукцію, сири, яйця. Можна лише сподіватися, що цей фактор матиме короткостроковий термін дії. А наступне здешевлення тепличних овочів хоча б частково компенсує подорожчання пасхального кошика.
Відтак, за нашими спостереженнями і оцінками (у відсутності чергового адміністрування над житлово-комунальними тарифами) споживча інфляція у квітні складе близько 1,5%, у травні — може знизитись до нульового рівня (звичайно, йдеться про офіційні показники).
Джерело:
