Рішення Путіна про часткову мобілізацію є черговою демонстрацією серйозних проблем, що виникли у російській армії із комплектуванням особового складу
Це значить, що попередні і всі альтернативні підходи, такі як інтенсивне залучення приватних оборонних компаній, формування місцевих добровольчих батальйонів, аж до вербування «тюремщиків» у Росії — все це показало, що навіть частково не можна вирішити проблему.
Тому довелося вдатися до такого рішення, яке в принципі дуже інтенсивно обговорювалося саме в російських спільнотах — як у покремлівській, так і в антивоєнній. Всі активісти говорили про те, що це рішення може бути контпродуктивним, попри те, що були певні сили, які інтенсивно підштовхували Кремль до такого.
Після того, як це вже сталося, на мій погляд, можуть бути наступні сценарії.
Або наші розрахунки про те, що росіяни нарешті почнуть чинити активний спротив мобілізації виправдаються, або вони не виправдаються.
Якщо наші розрахунки виявляться неправильними, і росіяни підуть, як ті барани на заклання (все ж таки, тих 300 тис. наберуть, хай, не відразу, а десятками тисяч почнуть набирати), також можливі два варіанти. Або їх відразу будуть кидати, як мобілізованих із тимчасово окупованих територій на лінію фронту, що називається, як живе м’ясо, або мінімально — місяць-два давати на підготовку. А тоді вже посилати більш-менш якісь оснащені, навчені підрозділи для компенсації втрат чи створення якихось резервів.
Попри невисоку якість все одно це буде велика кількість нових бійців
Тобто, якщо реалізується другий підхід, то тоді це слід розглядати як серйозну загрозу, яка з’явиться через місяць-два для України на лінії фронту.
Попри невисоку якість все одно це буде велика кількість нових бійців.
Тобто Україні це дає сигнал, що за реалізації другого несприятливого варіанту, у нас є місяць-два для того, щоб якомога далі просунутися і на момент приходу цих резервів їх могли зустріти на фронті, який має меншу протяжність, ніж зараз.
Щодо наявності молодших командирів, які керуватимуть «стадом баранів». Якщо застосовується примусова мобілізація, то у російських воєнкоматів є можливість примусово залучати тих офіцерів, які звільнилися у запас не так давно — місяці, кілька років тому. Тобто — це вже напівготові командири. Якщо вони не хотіли йти добровільно, то зараз їх примусово візьмуть. Частково проблема вирішується, але, знову ж таки, частково.
Щодо озброєнь.
Резерви, які були в Росії, до певної міри виснажені, а промислові потужності чи можливості закуповувати десь у інших країнах ці озброєння, також обмежені. Тому навіть якщо частково вирішується проблема керівного складу, командування, то просто мобілізацією змусити заводи випускати в рази більше кількість продукції, навряд чи вийде у такий поспішний термін.
Джерело:
