Про енергетичний проєкт між РФ та Іраном, конфлікт між цими державами та про стан енергосистеми України говоримо з директором енергетичних програм Центру Разумкова.
Ведучі — Єлизавета Цареградська
Гостi — Володимир Омельченко
16 липня видання Mehr, з посиланням на заяву міністра енергетики Ірану, повідомило, що Росія та Іран планують обмін електричною енергією за посередництва Азербайджану.
Міністр Алі Акбар Мехрабіан заявив, що сторони перебувають у процесі остаточних переговорів та реалізації. За його словами, також на порядку денному підключення до російської електромережі через Вірменію та Грузію.
Говоримо про цей проєкт з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком.
Про енергетичний проєкт Росії та Ірану
Володимир Омельченко: Цей проєкт не новий, він розглядався ще у сімдесяті роки минулого століття, коли планувалось експортувати до Ірану електроенергію з Радянського Союзу.
З 2018 року цей проєкт почав відроджуватись. Були укладені відповідні угоди між Азербайджаном, Росією та Іраном щодо створення енергетичного коридору. Цей енергетичний коридор доповнює інший транспортний коридор з Росії, через Азербайджан, Іран, до інших країн Близького Сходу, в тому числі до Туреччини.
Була обрана консалтингова компанія, яка розробляла техніко-економічне обґрунтування цього проєкту. Сьогодні він потроху розвивається.
Важко сказати, на якій стадії проєкт знаходиться, але зрозуміла його мета. По-перше, підтримати основний транспортний коридор з Росії до Ірану та інших країн Близького Сходу. По-друге, підтримати енергетичну галузь Ірану, яка має певні проблеми через добову нерівномірність енергоспоживання Ірану й сезонні коливання.
Цей енергетичний міст вигідний для Азербайджану, як для країни, що може заробляти на транзиті електричної енергії. Тобто цей проєкт важливий для Росії не так з економічної точки зору, як з політичної.
Наслідки проєкту та конфлікт РФ з Іраном
Володимир Омельченко: Росія за допомогою електроенергії може розраховуватися за підсанкційні товари з Ірану, уникаючи переведень коштів через банківські системи. Електроенергія Ірану також потрібна для функціонування заводів з виготовлення дронів.
Таке співробітництво Ірану й Росії підкреслює, що між цими країнами, на жаль, поглиблюється зв’язок, і це не на користь Україні. Крім того, до цього проєкту підключений Азербайджан, а в перспективі очікується, що до проєкту буде підключена Вірменія, але важко сказати, чи це відбудеться, чи ні.
Якщо говорити про перспективи, то Росія розраховує, що ця лінія електропередач може піти й на Іран, й на Сирію. Це масштабний проєкт, невідомо, чи він реалізується, але такі плани дійсно існують.
Але в останні тижні відносини між Іраном та Росією загострились.
Це насамперед через те, що РФ разом з Китаєм стала на бік ОАЕ щодо спірних островів у Перській затоці, на які претендує Іран.
Це серйозний політичний конфлікт між Іраном та Росією, який може вплинути на реалізацію їх спільного енергетичного проєкту.
Про стан енергетичної системи України
Володимир Омельченко: Проблема енергетичної системи України сьогодні — дефіцитенергетичних потужностей, адже значна частина цих потужностей знаходиться в зоні окупації. Це, в першу чергу, стосується ЗАЕС. Також частина енергетичних потужностей пошкоджена — не тільки про об’єкти генерації, а й про системи енергопередач, насамперед підстанції.
Але, не зважаючи на всі складнощі, ідуть достатньо продуктивні ремонтні роботи на всіх підприємствах енергетичної галузі. Наші міжнародні партнери постачають як обладнання, так і фінансові ресурси.
Проте, на мій погляд, сьогодні, все ж таки, головною проблемою для підвищення надійності роботи енергетичної системи й нормального проходження опалювального сезону залишається фінансова нестійкість наших підприємств.
На мій погляд, майже всі енергетичні підприємства України працюють з великими збитками. Модель ринку електроенергії, яка сьогодні існує, далека від досконалості. Вона, замість того, щоб продукувати ефективність і фінансову стійкість, продукує збитки. А з великими збитками дуже важко забезпечити надійність енергетичної системи й проходження осінньо-зимового періоду.
Але останнім часом були зроблені певні кроки з відновлення фінансової стійкості енергетичної системи. Насамперед це стосується наближення до ринкового рівня оплати населення за електричну енергію, а також підвищення рівня прайскепів для промисловості.
Ці заходи можуть спричинити додаткове надходження фінансів й покращити можливості проведення ремонтних робіт, закупівлі палива, підготовки до осінньо-зимової кампанії.
При оцінці того, як пройде наступна осінньо-зимова кампанія, багато експертів панікують і кажуть, що будуть блекаути. Але я вважаю, що це не так.
З великою ймовірністю, якщо буде нормально працювати модель ринку електричної енергії та буде достатньо фінансових ресурсів, то з великою ймовірністю наша енергетична система спрацює набагато краще, ніж торік.
Джерело:
