У межах зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом Верховна Рада ухвалила Закон № 2475–VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", на підставі якого Міністерством юстиції впроваджено автоматизоване примусове стягнення коштів боржників із їх банківських рахунків. Тобто в разі існування боргів кошти на рахунках боржника у всіх банках України арештовуватимуться і стягуватимуться майже моментально. В чому криється небезпека такого рішення — "Апострофу" пояснила провідна експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Запропоновані зміни мають наступний алгоритм: виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створює та надсилає до всіх банків вимогу про отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника, по якому було відкрите виконавче провадження. Банки не пізніше, ніж за одну годину робочого часу після отримання вимоги, за допомогою системи автоматизованого арешту коштів надсилають виконавцю детальну відповідь на його запит. Виконавець за допомогою АСВП створює та надсилає до банків, у яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів. У свою чергу, банки накладають арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавця. Виконавець за наявності коштів на рахунках боржника надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу ДВС чи приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.

Раніше громадяни України, які мали ті чи інші несплачені борги, стикалися зі стягненням коштів відповідно до виконавчого напису нотаріусів, які вчинені на ненотаріально посвідчених кредитних договорах — і це вважалося незаконним. При цьому в громадян був час на те, щоб оскаржити ці незаконні дії в суді й зупинити виконавче провадження. Проте зараз, з прийняттям зазначеного закону, усе буде відбуватися дуже швидко, і громадянам доведеться в суді не тільки доводити, що напис було вчинено незаконно і він є таким, що не підлягає виконанню, але й повертати незаконно стягнуті кошти. А це не тільки час — це вже окрема майнова вимога, за яку треба платити судовий збір.

Ухвалений закон викликав жваве обговорення, — у принципі, схвалюючи саму ідею автоматизованого стягнення боргів, експертна спільнота висловлює занепокоєння з приводу того, що на відміну від країн Європи, на досвід яких посилається МінЮст, в Україні досить зневажливе відношення до закону. Проблеми можуть полягати в наступному:

1. Справа в тому, що деякі приватні виконавці дозволяли собі арештовувати спеціальні рахунки, що призначені, наприклад, для соціальних виплат.

Для того, щоби зняти ці арешти, доводилося йти в банк і брати довідку про те, що заарештований рахунок є спеціальним рахунком. З прийняттям нової моделі на це в громадян просто не залишиться часу, бо виконавець зможе стягнути кошти з цих рахунків майже відразу.

2. Статтею 73 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення. Однак, коли ці кошти зайдуть на рахунки громадян, вони перестануть бути такими, з яких не може бути здійснено стягнення, а стануть звичайним доходом, який виконавець стягне.

3. Може виникнути ситуація надлишкового стягнення, коли виконавцю на рахунок підприємство переведе стягнуті з заробітної плати кошти, а він паралельно стягне кошти з рахунків, адже роботодавці не підключені до автоматизованої системи виконавчого провадження чи системи автоматизованого арешту коштів.

4. Відсутня гарантія, що виконавці не почнуть зловживати доступом до даних, що містять банківську таємницю.

5. І саме головне — у нашій країні для того, щоб із людини було стягнуто кошти не потрібно бути постійним клієнтом будь-якої мікрофінансової організації (МФО) чи брати кредити в банку. За повідомленням правників, до судових органів звертається значна чисельність громадян які взагалі не брали ніяких кредитів, не підписували жодних кредитних договорів, але при цьому проти них вчинялися виконавчі написи, банки подавали на стягнення коштів по неіснуючим боргам, тощо. Сьогодні для того, щоб узяти онлайн кредит у деяких МФО не потрібно навіть пред’являти документи. Отже зовсім відсутня гарантія того, що на ім’я будь-якого громадянина не візьмуть кредити, про які людина дізнаєтесь лише тоді, коли з неї будуть стягнуті всі кошти, які лежали на рахунку в банку.

Замість підсумків: українці й так не надто довіряють українським банківським установам, а з введенням у дію автоматизованого стягнення коштів із банківських рахунків, ця довіра явно не зросте. Можна з упевненістю зпрогнозувати, що українці перестануть тримати гроші на своїх карткових рахунках і перейдуть на готівкові операції.

Джерело: