Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі мережевому виданню «Главред» розповів про доцільність введення воєнного стану в окремих регіонах України.
Рішення про введення воєнного стану вимагає дискусії. Проте воно запізнилося вже місяців на дев'ять — воєнний стан мав бути введений з початком агресії в Криму, згідно з українським законодавством. А коли зараз звучать аргументи про доцільність чи недоцільність цього рішення з вуст наших офіційних осіб, то виникають великі сумніви в їхній щирості. Відкладання цього кроку можна було зрозуміти, коли була необхідність проведення президентських і парламентських виборів. А зараз аргумент про нібито ускладнення співпраці з МВФ внаслідок введення воєнного стану — це абсолютне лукавство, тому що не в цьому головна проблема. Головна проблема при здобутті кредитів МВФ — це відсутність реальних реформ, а не введення воєнного стану.
Другий аргумент, який звучить, — введення воєнного стану приведе до істотних обмежень прав громадян, вилучення техніки у підприємств і так далі Це теж не зовсім правильно, і це теж залякування. Під час режиму АТО, який зараз триває, вводяться не менш істотні обмеження прав громадян. При цьому згідно з Конституцією є перелік прав, на які не накладаються обмеження ні в одному, ні в іншому випадку. Тому загроза для прав і свобод громадян — це теж безпідставний аргумент.
Що дасть введення воєнного стану зараз? Навряд чи це дозволить істотно просунутися у вирішенні тих проблем, які наразі існують: відсутність чіткої ідеї про те, як вирішити цей конфлікт, проблема відповідальності командування за абсолютно непрофесійні рішення, які призвели до істотних втрат. У цьому я не бачу істотної перспективи поліпшення.
Але, принаймні, введення воєнного стану дасть визначення нашій ситуації: це не антитерористична операція, а війна. Які позитиви від цього? Це істотно полегшить позицію української сторони стосовно звинувачень у тому, що, наприклад, не виплачуються пенсії населенню окупованих Донецької і Луганської областей. Адже якщо йде війна, і території окуповані, відповідальність за забезпечення населення на цих територіях покладається на країну-окупанта.
Також зараз звучать заяви, повні обурення, з боку того ж Лаврова, мовляв, а ви доведіть, що це Росія воює. Це дуже серйозне питання. Адже якщо українська сторона колись надумає звертатися до міжнародних судів, аби притягнути Росію до відповідальності, то виникне цілком логічне питання: але ж Україна не оголошувала Росію стороною-агресором — які претензії?
Слід зазначити, що воєнний стан може вводитися як на всій території країни, так і на окремій її частині, тобто частково. І зараз ідеться про введення воєнного стану на тій території, яка вже окупована, а також на прилеглих територіях до зони конфлікту.
Крім того, введення воєнного стану не є оголошенням війни Росії. Це декларація того, що проти України здійснюється військова агресія. Як на це може реагувати Росія? Росія і так нападає на Україну, постачає зброю, обстрілює нашу територію, захоплює в полон громадян України, наших військових. Що ще ми можемо спровокувати?
Зараз складно передбачати, що влада нарешті наважиться ввести воєнний стан, тому що, як я вже говорив, це повинно було бути зроблено з початком окупації Криму. Потім була нагода, коли Президент виступав на параді в День Незалежності — було би доречно, якби замість тієї героїчної промови, він оголосив воєнний стан. Вже було стільки моментів, коли було доцільно і необхідно ввести воєнний стан, що я вже не знаю, що ще повинно статися. Якщо послухати Пашинського, який сказав, що вводити воєнний стан будуть, коли війська зайдуть ще в якісь області, то навіть не знаю. Можливо, треба чекати, коли російські війська дійдуть до будинку Пашинського чи Президента, і лише це переконає їх в тому, що триває війна.
