Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в ефірі «Радіо Свобода» розповів про причини і загрози стихійної енергетичної блокади Криму, викликаної пошкодженням ліній електропередач у Херсонській області.

— Повідомлення про те, що з Росії нібито вже розгорнутий енергетичний коридор до Криму, спростовані самим кримським керівництвом. У Міністерстві енергетики Російської Федерації сьогодні сказали, що надії на те, що Крим буде під'єднаний до української енергомережі, майже немає.

Але як може розвиватися ситуація? Що має далі робити Україна?

Я вважаю, що це хаотичні дії. Тут немає системності. Я не думаю, що наша влада здатна грати в таку складну гру. Тим більше, у той час, коли минулого року йшли бойові дії, було навіть надзвичайно серйозне напруження, у той же ж час, «мудрі» люди, які були при владі, вирішували у Криму свої фінансові проблеми, створювали вільну зону, переукладали контракти, зокрема укладали контракт на постачання електроенергії абсолютно непрозорий, невигідний для України, таким чином, що фактично Україна зобов’язана постачати електроенергію до Криму. Якщо ж не постачатиме, то з неї зніматимуться величезні штрафні санкції.

І просто це реакція на цю несправедливість з боку кримських татар. Я це абсолютно розумію.

Але водночас треба розуміти, що Україна не зможе в повній мірі використати цю ситуацію, оскільки вона ще залишається залежною від поставок вугілля антрацитової групи з «ЛНР» і «ДНР», на жаль. Ми могли би вирішити цю проблему, якщо почали б запасатися цим вугіллям з весни цього року. Але час було втрачено.

— Міністр енергетики говорить, що вугілля нам вистачить, принаймні, на кілька місяців.

Так, до січня нам вистачить, на кілька не вистачить. Я думаю, що десь із січня будуть дуже серйозні проблеми. Але можна було все це вирішити. Але я думаю, що тут зіграв свою роль саме бізнес між російськими можновладцями і українськими, коли величезні гроші заробляють на постачанні вугілля, іншої продукції з «ЛНР», «ДНР», Російської Федерації. І тому не було якогось стимулу імпортувати і диверсифікувати постачання, хоча це було можливо. Тому що бізнес саме з цими регіонами. І це величезна проблема. Бо поки буде бізнес між Росією і Україною, між українськими колами, наближеними до влади, і Росією, то Україна ніколи не зможе нормально використати цей важіль впливу на Крим.

— Більше того, вже відремонтовано одну з електроцентралей, якою спокійно могла б іти електрика.

Вони відремонтували тільки настільки, наскільки захотіли кримські татари.

— І хочеться запитати у жителів Криму: навіщо ви створюєте собі труднощі, а потім їх героїчно долаєте? Це питання не тільки до пана Запорожця, а й до всіх тих громадян України, які дійсно повірили у можливість щасливого життя під російською окупацією? Адже такі є і в Криму, і в східних областях України. Вони нікуди не діваються.

Ви знаєте, тут зіграли роль свої активні так звані операції з боку Росії. Активні операції проводилися СРСР у багатьох країнах. Це означає, що підкуповувалися такі найвпливовіші люди у тому чи в іншому середовищі і «промивалися мізки». І ця «промивка мізків» зіграла свою роль. Безумовно.

Що стосується постачання електроенергії до Криму, то, на мій погляд, є сенс частково відновити постачання, мабуть, у нічний період. Це було би вигідно для України, оскільки ми могли б розвантажити атомні блоки. У нас велика проблема, що ми не можемо, коли спадає пік електроенергії, розвантажувати атомні блоки, тому що вони працюють у базовому режимі. І це було б у принципі нормально. І якийсь мінімум для соціального забезпечення Криму ми повинні давати для лікарень, для дитячих садків.

— Вони це можуть брати на військові частини.

Я думаю, що так. Але ми не повинні також відповідати, як вони. Тобто ми повинні показати все ж таки, що ми інші. І це було би правильно, з моєї точки зору.

— Так Ви ж тільки що критикували. Те, що ми весь час показували, що ми інші — постачали їм електроенергію.

Ні. Я ж кажу, що мінімальні обсяги електроенергії. Це не значить, що стовідсотково. Але десь одну лінію ми можемо включити і розвантажити.

— Чекайте, пане Омельченко, Ви тільки що казали про те, що у нас хаос. Для того, щоб робити так, як Ви кажете, потрібно повністю відремонтувати всі лінії, і щоб сама держава вирішувала, коли вона постачає електрику — вдень чи вночі. Це вже державне керування, а не якась гібридна війна.

Я маю на увазі, що хаос — це те, що зруйнували ці опори, а держава не може це питання «розрулити», тому що дійсно ніхто не збирається застосовувати дуже такі насильницькі дії стосовно кримських татар, тому що влада розуміє, які це буде мати наслідки. Я не думаю, що це якась скоординована дія влади і кримських татар. У цьому плані я кажу, що це хаос.

— І це питання не до влади. Це питання того, що ми перебуваємо у стані війни з серйозним опонентом. Як і Туреччина. Там теж люди тепер не можуть себе відчувати захищеними. Ми живемо тепер у такому світі, в якому ви не знаєте, чи ви прокинетеся завтра. Ну, що поробиш? Давайте змінювати цей світ разом. До речі, це і роблять активісти, які не пускають електрику до Криму.

Абсолютно. Але ми повинні були запастися вугіллям антрацитової групи. Тому що ми можемо отримати відповідь і погасне світло вже в січні в Україні. Розумієте? І всі ці можливості були в української влади.

— Ви вважаєте, що ми не встигнемо закупити вугілля з ПАР? Ось зараз ідуть два танкери.

Я думаю, що це абсолютно не достатньо. Тому що пропускні спроможності портів обмежені. Якби ми це почали робити з березня чи з квітня, то питання взагалі ніякого не було б — ми мали б усі карти на руках. Але бізнес під час війни, на жаль, триває. Це найбільша проблема для нас.

— Я розумію, що ніхто не уявляв собі, що буде ця блокада.

Але ми всі уявляли, я давав такі пропозиції нашій владі, щоб ми якомога менше залежали від постачання з «ЛНР» і «ДНР», і з Росії. Тому що це дуже небезпечно.

Я маю сумніви, що [кримські татари досягнуть своїх цілей і] будуть після цього звільнені політв’язні. Навпаки, я думаю, посиляться репресії. Ми знаємо. Тому тут дуже складна ситуація.

І я хотів би відзначити, що Китай теж бере участь у цій ситуації. Ви ж знаєте, що китайська фірма бере участь у прокладанні кабелю фактично на території України. І тут Україна повинна відреагувати і чітко заявити Китаю, що так робити не можна, що це не є дружньою дією.

— Крім того, сьогодні є абсолютно адекватна оцінка тих, на жаль, настроїв, які існують сьогодні серед певних мешканців окупованого півострова.

Отверезіння відбувається. Я думаю, що це через півроку, через рік буде значно більше тверезих людей у Криму.