Тенденція падіння газовидобутку в Україні продовжується

Упродовж перших трьох місяців 2021р. видобуток природного газу в Україні склав 4,86 млрд. м3, що на 0,27 млрд. м3 або на 5,2% менше ніж за відповідний період минулого року[1]. Особливо насторожує зниження видобутку у найбільшій газовидобувній компанії країни АТ «Укргазвидобування». У ній падіння становило 6,1% порівняно із першим кварталом 2020р.

Варто відмітити, що темпи падіння газовидобутку у приватних компаній були значно меншими й склали 1,2%, а їх частка у загальному виробництві газу становить 24,4%. Найбільшим приватним виробником газу є компанія «ДТЕК Нафтогаз», що в останні роки демонструє динамічне підвищення обсягів газовидобутку. Не став виключенням й перший квартал 2021р., коли ця компанія протягом січня-березня 2021р. наростила видобуток до 0,47 млрд. м3 або на 12,5% порівняно з тим же періодом 2020р.

На сьогодні, немає підстав стверджувати, що до кінця ц.р. вдасться переломити тенденцію щодо скорочення виробництва газу в Україні. Прогнозується, що видобуток газу за 2021р. знизиться на 4-5% порівняно з попереднім роком. Згідно із статистичним аналізом газовидобутку та інвестиційних умовах за останні п’ять років слід прогнозувати, що тенденція скорочення виробничих показників галузі може бути подолана за сприятливих умов не раніше 2023р.

Фактичні статистичні дані виробничих показників газовидобувних підприємств в Україні різко контрастують із урядовими планами. Так, зокрема, відповідно до державної Концепції розвитку газовидобувної галузі, що була затверджена розпорядженням КМ України від 28 грудня 2016р. №1079-р. виробництво газу в Україні в 2020р. мало б досягнути показника 27,6 млрд. м. Тобто, зрости порівняно із 2014р. на 7,1 млрд. м3 або на 37%.

Це фактично дозволило б за умови виконання положень Енергетичної стратегії України до 2035р. щодо енергозбереження та енергоефективності повністю забезпечити економіку держави власним ресурсом й сформувати український ціновий біржовий індикатор. Такі заплановані результати сприяли б значному скороченню витрат на газ, як для населення так й для промисловості, зробивши її продукцію більш конкурентоспроможною.

Натомість, не так сталося, як гадалося. Замість карколомного зростання газовидобутку спостерігається його стагнація, що засвідчує зниження виробничого показника у 2020р. до 20,2 млрд. м3 або на 0,3 млрд. м3 порівняно з 2014р. (див. діаграму «Видобуток газу в Україні»)[2]. Разом з тим, доцільно відмітити, що за однакових інвестиційних умов, приватним компаніям у період 2014-2020рр. вдалося наростити видобуток з 3,3 млрд. м3  до 4,9 млрд. м3  або на 47%, а падіння видобутку сталося виключно за рахунок держаних компаній АТ «Укргазвидобування» (100% у власності держави) та АТ «Укрнафта» (50 плюс одна акція у держави).

Наведені показники черговий раз засвідчують, що за однакових інвестиційних умов державні компанії демонструють значно гірші виробничі показники порівняно з приватним бізнесом.

Питання зростання газовидобутку для нового керівництва НАК «Нафтогаз України» має стати абсолютним пріоритетом, оскільки в умовах високих ризиків втрати транзиту російського газу після завершення у 2024р. контракту з ПАТ «Газпром» забезпечення власним ресурсом дозволить не тільки зробити ціни для українських споживачів більш доступними, але й оптимізувати роботу газотранспортної системи України. Крім того, це сприятиме зниженню енергетичної бідності, яка вже досягла в країні критичної позначки, адже близько 30% громадян через брак коштів не можуть собі дозволити опалювати свої приміщення таким чином, щоб підтримувати належну для здоров’я температуру.

Головними умовами для нарощування газовидобутку в Україні повинно стати впровадження ефективної системи корпоративного управління, доступ ресурсу АТ «Укргазвидобування» безпосередньо до біржової торгівлі, формування національного цінового індикативу, стимулююче податкове законодавство та залучення стратегічних інвесторів на базі забезпечення дотримання принципу верховенства права.




[1]
У статті використовуються статистичні показники видання Энергобинес (еженедельный мониторинг) — 22 мая 2021г., https://e-b.com.ua

[2] Дані НАК «Нафтогаз України» — https://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/74B2346ABA0CBC69C22570D80031A365?OpenDocument

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko