Лоліта Жук, інтерн Центру Разумкова, студентка КНУ ім. Т.Шевченка
Міжнародна щорічна Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату — COP-28 проходила у Дубаї з 30 листопада по 13 грудня 2023р. за головування міністра промисловості та передових технологій ОАЄ Султана Ахмеда Аль Джабера. Конференція є майданчиком для обговорення ефективності чинних угод у сфері навколишнього середовища, генерування нових стратегій та оцінки ефективності екологічних зусиль сторін.
Головним результатом цього світового кліматичного форуму, якій зібрав делегації країн всього світу, представників урядових та неурядових організацій, стала спільна угода від 13 грудня, що передбачає ряд екологічних заходів і новацій, у т.ч. поступову відмову від викопного палива та досягнення вуглеводної нейтральності до 2050р. Сторони погодились, що до 2030р. використання поновлюваних джерел енергії має бути збільшено втричі, а енергоефективність — удвічі. При цьому, було відзначено зростання ролі ядерної енергетики у світі. Однак, на жаль, ключовим недоліком фінальної угоди є відсутність механізмів примусу та відповідальності за порушення норм.
Незадоволеними результатами СОР-28 залишилися як країни-постачальники нафти, так і острівні держави, що страждають від підвищення рівня океану. Перші виступили проти відмови від викопного палива, оскільки постачання нафти є основною статтею їх прибутків. Другі, навпаки, закликали до більш радикальних рішень. У сфері фінансування екологічних реформ, було ініційоване створення Фонду збитків для компенсації бідним державам наслідків зміни клімату під керівництвом Світового банку.
Для України участь у СОР-28 була важливою з ряду причин.
Перше. Конференція стала черговою нагодою звернути увагу світової спільноти на екологічні наслідки збройних конфліктів, зокрема російської агресії проти України. Під час дискусії «Війна проти довкілля: захист гребель та атомних електростанцій» українська сторона оприлюднила дані екологічних злочинів росії в Україні. Зокрема, станом на жовтень 2023р., правоохоронці зафіксували понад 265 воєнних злочинів проти довкілля та 14 випадків екоциду, вчинених Росією в Україні під час агресії. Найбільш масштабний з них — підрив греблі Каховської ГЕС у червні 2023р., що спричинив затоплення 80 населених пунктів на території близько 610 кв км земель, загибель людей та руйнівний вплив на навколишнє середовище.
Українська ГО Truth Hounds також представила висновки, які підтверджують організацію цілої мережі місць незаконного утримання людей на ЗАЕС та місті Енергодар російськими окупаційними військами за участі «Росатома». (У цьому контексті слід зазначити, що «Росатом» діє у 54 країнах, і на COP-28 російська держкорпорація представляла свої технології, намагалася поглибити контакти з європейськими та світовими партнерами).
9 грудня в рамках Конференції українська сторона представила для підписання Міжнародну екологічну декларацію, мета якої — юридичне оформлення Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн. Наразі декларацію підтримали 20 держав.
Друге. На майданчику СОР-28 наша країна активно просувала українську Формулу миру, що зокрема спрямована на запобігання екоциду та відшкодування збитків навколишньому середовищу, завданих агресором. В українському павільйоні проводилися перемовини та консультації з іноземними партнерами щодо 8 пункту Формули миру, присвяченому екологічній безпеці.
Третє. Українська делегація приєдналися до Декларації COP-28 з питань клімату, допомоги, відновлення та миру щодо збільшення потужностей ядерної енергетики і, водночас, презентувала проект Національного плану з енергетики та клімату на період 2025–2030рр., який передбачає розвиток відновлюваних джерел енергії та зменшення шкідливих викидів.
Четверте. Серед позитивних результатів Конференції слід відзначити низьку двосторонніх зустрічей і домовленостей з країнами-партнерами. Зокрема, з Німеччиною погодили співпрацю у межах Мережі керівників європейських агентств з охорони навколишнього середовища, яка досліджує екологічні наслідки російської агресії та майбутнє відновлення. З Японією — обговорили механізми реалізації Меморандуму щодо спільного кредитування з метою скорочення викидів, підписаного на СОР-27. З Фінляндією домовилися почати співпрацю у сфері удосконалення державної системи моніторингу атмосферного повітря в Україні. Паралельно відбулися перемовини з представниками Франції, Румунії, Швеції Чехії, Азербайджану та Молдови.
Загалом, Конференція COP-28 стала для України, з одного боку, важливою нагодою донести до світової спільноти об’єктивну картину масштабу екологічних наслідків російської агресії і презентувати відповідні міжнародні ініціативи. А з іншого — це можливість активної участі у розв’язанні глобальних кліматичних проблем у т.ч. в рамках «зеленого курсу» ЄС, що є складовою євроінтеграції України на новому етапі переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.
