Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у статті для видання «Київ пост» розповів про інструменти і методи, які використовує Росія у зовнішній політиці.
Журнал «Foreign Policy» 14 червня 2007р. опублікував історію про гостинність Президента Володимира Путіна стосовно Канцлера Німеччини Ангели Меркель. Цей епізод став відомим, і був згаданий і інтерпретований багато разів для опису особистості російського президента.
У січні 2006р., «Путін, який любить собак, подарував Меркель маленьку іграшкову чорно-білу собачку на короткому повідку. Меркель, як відомо, не любить собак:у молодості її вкусила собака, і відтоді, за словами помічника, вона тримається від них подалі. Німецькі дипломати розповідали, що вони були непевні, як трактувати той подарунок.»
Рік потому, в січні 2007р., під час напружених переговорів Путіна з Меркель стосовно постачання енергоносіїв, до кімнати несподівано увійшла Коні (чорний лабрадор Путіна). Повідомляють, що Ангела Меркель була налякана та збентежена, але намагалася усміхатись і навіть оптимістично пожартувала російською: «Зараз собака буде їсти журналістів?» Але Путін заспокоїв німецького канцлера: «Не думаю, що Вам треба боятися собаки. Вона не робитиме нічого поганого...»
Дуже гарна історія, що заслуговує більшого висвітлення, зважаючи на останні події в Україні та навколо України.
Собаки Путіна в Криму
У лютому-березні 2014р. на українському подвір’ї з’явилися чиїсь «ввічливі зелені» собаки. Припускали, що це були собаки північного сусіда, адже вони очевидно виглядали як його собаки, незважаючи на відсутність іменних жетонів. Але ж Путін заперечував.
Налякані та збентежені сусіди всіляко намагалися не провокувати власника собак. Деякі з сусідів прикидалися розлюченими, але більшість хотіли лише гарантій, що собаки не підуть надто далеко та не зроблять нічого надто поганого.
Пізніше Путін не лише визнав, що є власником зелених собак, а й висловив захоплення їхньою зразковою службою, адже вони кидалися на «чужих», щоб захистити «своїх». Собакам повернули їхні іменні жетони та навіть нагородили медалями.
Сусіди ще більш налякалися та збентежилися.
Собаки Путіна на Донбасі
Згодом такі ж зелені собаки вдерлися до України через східні двері у квітні 2014р. Путін знову заперечував, що це були його собаки, але потім визнав, що могли бути його собаки, проте прийшли вони туди виключно з власної волі (добровольці, відпускники) або могли заблукали під час тренування.
Цього разу собаки, залишаючись зеленими, дуже швидко перестали бути ввічливими. Вони почали поводитися як дикі звірі, кусаючи та пожираючи все і всіх навколо, зокрема журналістів і навіть іноземних туристів, які думали, що минають майданчик для вигулу собак на безпечній висоті. Це був шок! У відповідь на звинувачення, власник собак звинуватив усіх і вся, наполягаючи на законному праві собак на самозахист і самовизначення, а також їхній благородній місії захищати «своїх» від «чужих».
Собаки Путіна в Мінську
Меркель вдалося запросити Путіна та декількох інших сусідів до Мінська. Путін наполягав, щоб його собаки також були представлені. Хоча собак і не запросили до господарського столу, але їх впустили до будинку. Ангела Меркель — все ще збентежена, та ще більше налякана — пристала на його пропозицію з вдячністю.
Після багатьох годин переговорів, Путін переконав усіх гостей, зокрема свого українського сусіда, що до собак слід ставитися з належною повагою, якщо вони хочуть, щоб ті гарно поводилися. Навіть якщо ці собаки й дослухаються до його команд, сусіди все одно повинні домовлятися саме з собаками, поважати їх і ставитися до них як до повноправних сусі- дів або членів родини з особливими правами.
Цікаво, Коні багато років тому зайшла до кімнати, де зустрічалися двоє глав держав, скориставшись своїм правом на свободу пересування, чи то було рішенням її господаря?
Хтозна-коли собаки діють з волі господаря, а коли на власний розсуд. Їхній господар має власну думку з цього приводу та не вважає за потрібне сприймати вашу. Важливо пам’ятати, що треновані собаки, почувши хазяйський «Фас!», виконують його команду. Марно сподіватися змінити ситуацію, задобрюючи їх смачними шматками.
PS. У цьому тексті термін «собака» використовується для опису інструмента політики Путіна. Жодна жива тварина не повинна ображатися.
