Що цікавить Росію в Арктиці

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі виданню «Новое время» розповів про нове зіткнення інтересів головних міжнародних гравців на території Арктики.

За останній рік істотно посилилася військова присутність Росії і в арктичному регіоні, який досі є спірним. Росія намагається розширити свою територію або створити сприятливі умови для ведення можливих переговорів.

Так, з останніх інцидентів можна пригадати приїзд російського віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, що перебуває під санкціями Євросоюзу, на Шпіцберген — архіпелаг, який контролюється Норвегією, але має російські поселення. Раніше Росія вирішила розмістити на аеродромах Арктики винищувачі МІГ-31, і це не перший крок росіян з мілітаризації цього регіону. Російська влада також має намір подати заявку на розширення кордонів арктичного шельфу. Проте подібні домагання Росії тут зіштовхуються з інтересами Канади, Данії, Норвегії і США.

Варто підкреслити, що територіальні спори в Арктиці активізувалися після оголошення перспектив глобального потепління, що зробило її привабливішою. Так, значні кліматичні зміни можуть привести до того, що в Арктиці будуть відкриті нові транспортні шляхи, які діятимуть тривалий час, а не декілька місяців у році. Крім того, в Арктиці існують значні можливості для видобутку корисних копалин.

Водночас, я сумніваюся, що це колись матеріалізується. Швидше за все, діяльність Росії в Арктиці — своєрідний блеф, залякування партнерів ще в одному регіоні. Водночас, це дуже вигідна й успішна тактика для Росії.

Чи може Арктика стати ще однією зоною конфлікту? Потенційно будь-яка ескалація у гонці озброєнь небезпечна спалахом конфлікту. У цьому випадку важливо не те, скільки і де сторони конфлікту мають озброєння, а важливе саме сприйняття цієї загрози. Так, найбільшу загрозу для світового порядку представляє відсутність довіри серед міжнародних гравців.

У такій ситуації будь-яка ескалація лише руйнує хитку довіру. Такі агресивні дії, як несподівані навчання, небезпечне маневрування при перехопленні літаків, збільшення кількості демонстраційних залякуючих польотів, підвищує вірогідність виникнення інциденту. А незапланований інцидент, як відомо, може призвести до масштабного конфлікту.

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk