Після кризового провалу 2020 року, ми очікуємо слабке відновлення у 2021-му
Виклики-2021 за своєю гостротою можуть навіть перевершити втрати 2020 року, причому владі вже не вдасться списувати власні прорахунки загрозами пандемії та необхідними заходами протидії їй.
Головними «важелями» економічного відновлення стануть:
1. Вкрай низька база порівняння кризового 2020 року. Тому навіть незначні позитивні зрушення зможуть створити видимий ефект піднесення;
2. Певний коронавірусний «імунітет», набутий вітчизняним бізнесом в умовах карантину і весняного локдауну;
3. Хоча й повільне, проте достатньо послідовне відновлення світової торгівлі та інше.
Проте жодного чинника, який стосується раціональних і результативних заходів економічної політики.
Відтак, не сподіваючись на дії влади, ми все ж «закладаємо» позитивний прогноз зростання економіки у 2021-му на рівні 2,5%.
При цьому, однак, і про стійке зростання не йдеться. Так, помітно прискориться інфляція — у 2020-му влада утримували житлово-комунальні тарифи для забезпечення політичного іміджу у період підготовки і проведення місцевих виборів, а у 2021-му такі «стимули» вже відсутні. На посилення інфляційного тиску також вказують рішення регуляторних органів, за якими комунальні послуги в Україні у 2021 році різко подорожчають (відміна «пільгового» тарифу на електроенергію, подорожчання газу, теплової енергії для населення та ін.).
Одним з небагатьох факторів, які виявлять стримувальний уплив на розкручування інфляційної спіралі, стане лише незначне зростання заробітної плати, яке у кращому випадку, буде на рівні інфляції.
Загалом, поки не йдеться про вихід України на траєкторію стійкого розвитку у 2021 році. За нашим обережним (позитивним) сценарієм зростання ВВП на 2,5% якраз може засвідчувати поступову і обережну пристосованість вітчизняного бізнесу і домогосподарств до складних посткоронавірусних умов.
Ситуація у валютній сфері буде контрольованою завдяки утриманню відносно незначного зовнішньоторговельного дефіциту, частковому відновленню надходження ресурсів від міжнародних фінансових інститутів, продовженню припливу переказів з-за кордону, помірних валютних інтервенцій. Відтак, слабка девальвація, співрозмірна з інфляцією, зможе зберегти нинішній реальний курс, що надасть стійкості експорту (і ВВП загалом).
Якщо співпраця України з МВФ залишатиметься малорезультативною і доступ на ринки капіталів також буде обмеженим, зовнішньоборгові позиції країни для 2021 навряд чи будуть мати критичні (дефолтні) ризики — грудневі 2020 валютні надходження знімають ризики для вчасного і повного виконання зовнішніх платежів, принаймні у І півріччі. Навіть якщо частину боргових виплат Україна змушена буде зробити за рахунок резервів (саме тому ми закладаємо помітне їх зменшення у 2021), проте їхній рівень залишатиметься достатнім для покриття 4-місячного імпорту.
Головні прогнозні макроекономічні показники для 2021 є такими:
— зростання реального ВВП — +2,5% (ВВП складе $149 млрд),
— інфляція (груд-груд) — 7,4%,
— середньорічний курс — 29,7 грн/$1,
— середня заробітна плата — 12,5 тис. грн/міс.,
— зовнішньоторговельний дефіцит — 3,6% ВВП,
— валові резерви — $25 млрд (4,2 місяців імпорту наступного року),
— зовнішній борг Уряду і центрального банку, $49,5 млрд (30% ВВП).
Україна все ще має внутрішній потенціал для покращання економічної динаміки. І, сподіваємось, що завдяки раціональним інституційним змінам такий потенціал нарешті почне реалізовуватись.
Джерело: