РФ розгортає в Криму, у Севастополі, зенитно-ракетний комплекс С-400 для "захисту від України". За словами прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова, це не повинно сприйматись як загроза комусь.

Навряд чи це можна оцінювати як загрозу з боку України, тому що це сили протиповітряної оборони і я наразі не бачу навіть теоретичної можливості того, що Україна збереться атакувати Севастополь. Якщо спростити ситуацію до такої, тоді це не загроза.

Загроза полягає в іншому. Якщо Росія подає подібну аргументацію, значить хтось там намагається все-таки розглядати ймовірну загрозу агресії з боку України, а це вже є небезпечним.

Для України є загроза з боку Криму, оскільки зараз там, по словам того ж самого Шойгу, було створене самодостатнє збройне угруповання, тобто там накопичений величезний потенціал. Зрозуміло, що при тому, що міністерство в Росії називається Міністерством оборони, цей оборонний потенціал скоріш за все не для оборони. Тому що ймовірного противника чи агресора, який би збирався нападати на Крим, зараз немає.

Але сам факт, що в російському військово-політичному керівництві розглядають чи подають цей варіант як можливий захист, вже свідчить про небезпечну гонитву озброєнь, небезпечну мілітаризацію на півострові і класику військових конфліктів, які мали місце в історії. Загроза оцінюється не стільки як фактична загроза, а як сприйняття цієї загрози країною, яка готується до відбиття подібної агресії. І один із кроків — це удар на випередження, тобто якщо в якийсь момент в Росії виявиться недостатньо того, що вони вже озброїлись, щоб відбити будь-яку агресію, вони можуть теоретично легітимізувати упереджувальний напад як захист.