Чому НАТО закликає Україну реформувати СБУ? І чому саме від НАТО ми чуємо такі заклики?
— На мій погляд, це не зовсім правильна постановка питання, оскільки не НАТО закликає реформувати чи заставляє реформувати, ситуація дещо інша. Україна заявила про свої плани реформування сектора безпеки, був проведений два роки тому комплексний огляд сектору безпеки і оборони. І звернулася Україна до європейських партнерів, до західних партнерів, в тому числі і до НАТО, з проханням надати експертно-консультативну допомогу в проведенні реформ. І після проведеної роботи протягом цих кількох років підійшли до етапу, коли підготовлена була концепція, і вона потім потрапила в наші бюрократичні коридори — місяцями узгодження, правки, погодження. І тому НАТО звертається: якщо ви хочете, щоб ми надавали цю допомогу, то, будь ласка, затвердіть хоча б план проведення цієї реформи. Тобто не НАТО заставляє Україну, НАТО відгукнулося на прохання України, і зараз просто звертаються в черговий раз до української влади для того, щоб виконували свої зобов'язання.
Чи відомо, хто саме гальмує прийняття концепції реформування СБУ?
— Мені наразі не відомі персоналії, які блокують. Але можна напевне сказати, що є певний спротив. Насамперед, це серед тих людей, які зобов'язані приймати рішення. Очевидно, є певний спротив всередині СБУ, є спротив тієї старої машини, яка досить комфортно себе почуває в нереформованій структурі.
Що, на вашу думку, потрібно змінити в СБУ?
— Насамперед, це те, що після проведення цього огляду були зроблені висновки про те, що система працює недостатньо ефективно. Якщо згадати просто чи зазначити кілька ключових моментів, об які ламаються, образно кажучи, списи, це те, що СБУ повинна бути не класичною, а спецслужбою в європейському розумінні. Тобто СБУ повинна бути позбавлена функцій правоохоронних органів, там не повинні бути структури, які займаються економічними злочинами. Є також питання стосовно демілітаризації цієї служби. Що важливо розуміти, що НАТО чи наші західні партнери не нав'язують якоїсь моделі, вони просто пропонують якісь кращі практики, міжнародний досвід, але вибір залишається за Україною.
Директор офісу зв'язку НАТО в Україні Олександр Вінніков каже про те, що в якості певного зразку для реформи СБУ брався досвід Норвегії. Які є особливості роботи спецслужб у Норвегії?
— Я думаю, один з факторів — це те, що з тих радників чи країн, які пропонували Україні допомогу, саме був обраний норвезький радник, яка є головним радником з питань реформування СБУ. Що стосується особливостей норвезького досвіду, то це, можливо, норвезька система забезпечення зовнішнього цивільного демократичного нагляду. У Норвегії, це також не універсальна система, але там є комітет, який підпорядкований парламенту, який забезпечує якраз зовнішній нагляд за роботою СБУ. Але, знову ж таки, це не універсальна модель, це одна з моделей.
В українських умовах можливий взагалі суспільний контроль за діяльністю СБУ?
— Я хотів би насамперед зазначити, що, можливо, не зовсім правильний термін — суспільний контроль. Мова йде про цивільний і демократичний контроль. І контроль з боку суспільства — це не обов'язково допуск всіх громадян чи громадських активістів, чи кожного громадянина до цього контролю. Насамперед мова повинна йти про представницький орган, тобто про ВР України. В якому форматі: чи це буде комітет національної безпеки і оборони, якийсь підкомітет в цьому комітеті, чи це буде окрема якась структура створена, але насамперед йдеться про контроль з боку представницького органу, тобто парламенту, який представляє суспільство. Також у цьому процесі беруть участь неурядові організації, громадські активісти, ЗМІ. І абсолютно правильне питання стосовно дотримання балансу між забезпеченням необхідного рівня державної таємниці та відкритістю. І тут також одна з особливостей України, це та проблема, яку потрібно усунути, тому що в нас надто багато прикриваються необхідністю державної таємниці. Тобто є якийсь, скажімо, бюджет, який не повинен бути — загальні цифри, таємним. Але є оперативна діяльність, і туди не повинні втручатися ні парламентарі, ні, тим більше, журналісти. Тобто важливо дотриматися балансу.
Чи є якісь зауваження в НАТО стосовно політичного підпорядкування керівництва СБУ?
— Абсолютно правильно ви поставили питання, тому що одне з ключових питань чи проблем — це кадрова політика, тобто, хто контролює СБУ. Оскільки я не є в системі, я не бачив, які саме претензії висуваються стосовно призначення голови СБУ. Але однозначно, що це не повинна бути прерогатива лише президента. Тобто він, можливо, збереже за собою право призначати, але кандидатура має обговорюватися в парламенті, голова СБУ повинен звітувати перед парламентом і не тоді, коли він вважає за потрібне, а повинен бути встановлений чіткий регламент як періодичності звітування, так і об'єму того звіту, який він має надавати.
Як на сьогодні ситуація розгортається з переходом ЗСУ до стандартів НАТО?
— ЗСУ можна образно назвати локомотивом у процесі руху України в напрямі до стандартів НАТО, і цей процес розпочався не сьогодні, тому що в цьому році буде святкуватися 20-та річниця підписання хартії Україна-НАТО. І навіть в ті часи, коли Україна робила такі різкі повороти в бік Росії, все одно завдяки насамперед, я думаю, і ЗСУ, та інерція, яка була задана більше ніж 20 років тому, дозволила Україні більш-менш успішно пройти той складний період. На сьогодні в Україні є вже військові частини, які повністю сумісні за стандартами НАТО, і це не просто на рівні навчань, а Україна бере участь у практично всіх операціях Альянсу. Україна бере участь, маю на увазі, військові України, беруть участь у миротворчих операціях, які також проводяться за стандартами НАТО. Тобто тут можна говорити, дійсно, про суттєвий прогрес порівняно з іншими структурами і порівняно з Україною загалом.
