Путін прагне продовжити тактику залякування України і Заходу

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі виданню «Новое время» розповів про основні цілі Росії на Донбасі та можливі стратегії їх досягнення.

Пріоритетом для Росії є збереження конфлікту принаймні на нинішньому рівні, що дозволить їй тримати Україну і Захід у постійному страху і напрузі, демонструвати свою готовність до підтримки цього конфлікту і ескалації у будь-який вдалий для Кремля момент. Це і є основна мета РФ.

Далі варіанти можуть відрізнятися — від малоймовірного, але все-таки можливого рішення пробити сухопутний коридор до Криму, про який говорили вже неодноразово, або ж створення нової гарячої точки поблизу Придністров'я. Це варіанти, ймовірність яких украй невелика, але враховуючи ризики, ігнорувати їх не можна.

Але однозначно, що Путін прагне продовжити свою, досі вельми успішну, тактику залякування і таким чином або впливати на перебіг переговорів, або піднімати ставки в разі досягнення нових домовленостей.

При цьому Москва спробує досягти успіху силами бойовиків — без масштабної участі російських військ. У першому ешелоні повинні йти ті, чия загибель для РФ не має жодного значення. Ставка робитиметься насамперед на місцевих і на «добровольців», які офіційно не є військовослужбовцями російських збройних сил. Тоді в разі втрат, навіть серйозних, російська влада не нестиме за них відповідальності.

Також, як показав досвід останніх операцій, другий ешелон і командири (або радники, як їх називають на Донбасі) мають бути саме російськими військовими.

Реакція російського суспільства — не єдиний чинник, який обмежує свободу дій Путіна. Зараз йому доводиться зважати ще і на реакцію Заходу, адже навесні ймовірність ескалації була настільки високою, що Канада і США прийняли рішення про посилення санкцій, а ЄС продовжив дію своїх санкцій.

Це два чинники, що впливають на готовність Кремля перейти до повномасштабного наступу. Впливає на можливі рішення і готовність української сторони.

Нещодавні події у Мар’їнці, які багато експертів розглядають як розвідку боєм, показали Путіну, що легкої перемоги, як торік, чекати не варто. Українська армія при всіх своїх недоліках здатна давати відсіч, і співвідношення втрат, нехай навіть дані і складно назвати достовірними, зараз складається не на користь Росії.

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk