Корекція акцентів США відносно Північного потоку-2
Президент США Д.Байден 25 травня ц.р., за повідомленням Bloomberg, сказав репортерам про те, що будівництво газопроводу Північний потік-2 майже завершено,[1] тому застосування санкцій проти нього може бути контпродуктивним для відносин США із Європою. Такий меседж Д.Байдена знайшов схвальні відгуки з боку зовнішньополітичних відомств Німеччини та Росії.
Дещо раніше адміністрація США вже заявляла про відмову санкцій відносно компанії оператора будівництва Nord Stream AG та її виконавчого директора М.Варніга. Водночас, слід підкреслити, що дотепер адміністрація Д.Байдена та сам президент США неодноразово наголошували на безпекових ризиках для Європи Північного потоку-2. Однак, це не завадило керівнику Державного департаменту США Е.Блінкену заявити, що під час прийняття рішення щодо послаблення санкцій «Ми б віддали перевагу більш стабільним і передбачуваним відносинам з Росією» [2].
Зміна акцентів у проведенні Вашингтоном санкційної політики не означає, що Білий дім змінив своє принципове відношення до проекту — воно залишилося таким же негативним. Проте, у даному геополітичному розкладі сил Білий дім вирішив, що в інтересах національної безпеки США відновлення стабільних й передбачуваних відносин із Берліном та Москвою є більш пріоритетним завданням.
Таке бачення має певну логіку, але його наслідки можуть призвести до дещо інших результатів ніж ті, що очікують у Вашингтоні — послаблення позицій союзників США у Європі та посилення неформального німецько-російський альянсу у Європі.
Натомість, у Сенаті США називають «хибною» стратегію президента Д.Байдена стосовно часткових санкцій проти російського газопроводу «Північний потік-2» та закликають негайно зупинити цей проєкт. Група сенаторів у кількості 14 осіб ініціювали новий законопроект, що передбачає скасування винятків у санкціях проти учасників будівництва газопроводу, повідомляє видання The Hill.[3]
Один із лідерів встановлення жорстких санкцій стосовно проекту сенатор від Техасу Т.Круз звинуватив президента Д.Байдена в «надмірно м'якій політиці щодо Росії та в небажанні домагатися припинення будівництва газопроводу "Північний потік 2"». Отже, Д.Байден опинився у досить неприємній ситуації.
Адже, коли він був ще кандидатом на пост президента США, то одною із його тез у передвиборчій боротьбі із Д.Трампом саме й було звинувачення конкурента у проросійській позиції. Однак, наразі, після послаблення санкційного пакету проти проекту, республіканці отримали аргументи проти Д.Байдена, що він сам застосовував у боротьбі із Д.Трампом.
Що змусило адміністрацію Д.Байдена піти на поступки Німеччині та РФ?
Зараз в Україні деякими експертами висунута теза, що США пішли на послаблення санкцій відносно проекту через начебто порушення Урядом України принципів корпоративного управління НАК «Нафтогаз України» у процесі звільнення її керівника А.Коболєва. Проте, така оцінка свідчить лише про нерозуміння такими експертами основ сучасної зовнішньої політики Білого дому.
За президенства Д.Трампа відносини між США і Німеччиною, а також із ЄС в цілому погіршилися до рівня взаємного встановлення жорстких митних обмежень на торгівлю різноманітними групами товарів, а політична координація з чутливих зовнішньополітичних проблем була порушена. Одночасно, за останні чотири роки Китай значно укріпився, як економічно так й політично й, на сьогодні, вже становить реальну загрозу щодо оспорювання світового лідерства США.
Стримування розширення глобального впливу Китаю для адміністрації Д.Байдена є головним зовнішньополітичним пріоритетом. Тому, вона вже дивиться на недопущення введення Північного потоку-2 в експлуатацію не як на самоціль, а як на один із ключових елементів з відновлення партнерських стосунків з ЄС з метою формування спільного блоку для протистояння стрімко зростаючого впливу Китаю. У цьому зв’язку, Росія також розглядається Вашингтоном у якості потенційного союзника.
Втім у вказана зовнішньополітична стратегія не враховує, що реалізація проекту Північний потік-2 може похитнути європейську єдність. Це не тільки не допоможе США у боротьбі з Китаєм, а навпаки — посилить вплив Росії та Китаю у Європі де у цьому разі для американських інтересів залишатиметься все менше простору.
Чи існують шанси не допустити реалізацію проекту?
На цей час, готовність проекту перевищує 96 відсотків. Компанії Nord Stream AG залишилося прокласти менше 80 км газопроводу у данській морській економічній зоні та до 20 км у німецькій. У данських водах працює трубоукладник Академік Черський, що прокладає труби із середнім темпом близько 500 м на добу, а у німецьких водах — баржа з прокладання труб «Фортуна» із темпом до 800 м на добу.
Також треба брати до уваги, що Академік Черський хоча й оснащений системою динамічного позиціонування, але вона працює із певними технологічними проблемами. Водночас, у баржи Фортуна відсутня подібне технічне оснащення, що може позначитися на якості її робіт.
Таким чином, малоймовірно що остаточне завершення будівництва газопроводу й проведення пуско-налагоджувальних робіт відбудеться до часу проведення виборів у Бундестаг у вересні 2021р., де перемогу має шанси отримати партія зелених, яка виступає проти проекту. Але, навіть, якщо буде сформована коаліція під керівництвом партії зелених, це не означає, що реалізацію Північного потоку-2 можна буде легко зупинити політичними методами за наявності у Nord Stream AG усіх необхідних дозволів. Для цього знадобиться сильна політична воля, що може бути послаблена різноманітними коаліційними домовленостями.
Найпотужнішим інструментом впливу залишається прийнятий у грудні 2019р санкційний закон США[4], однак його імплементація Державним департаментом відбувається не у повному обсязі. Це стосується не тільки компанії-оператора Nord Stream AG, але й реальних власників судна Академік Черський. Згідно із санкційним законом санкції мали б зачепити Газпром, що фактично володів правами на його власність, а не на підставного суб’єкта[5] на якого це судно було оформлено, щоб уникнути штрафів російській газовій монополії.
Потрібно теж враховувати, що існуюча законодавча загроза жорстких санкцій з боку США на страхові та сертифікаційні компанії здатна перекреслити усі потуги ініціаторів проекту запустити його в комерційну експлуатацію.
Таким чином, існує, на цей час, достатньо опцій, щоб проект Північний потік-2 ніколи не запрацював. У цьому контексті роль України є також важливою. У разі, якщо вона зможе об’єднати усіх європейських союзників, що розуміють загрозу проекту для безпеки Європи та зробить акцент на взаємодії із Конгресом та Сенатом США щодо підтримки посилення санкцій, то у цьому випадку шанси на недопущення експлуатації газопроводу будуть доволі високими, навіть попри схильність до вищезазначених компромісів з боку Білого дому.
[1] Biden Says He Waived Nord Stream Sanctions Because It’s Finished — Bloomberg, 26.05.2021, https://www.bloomberg.com
[2] Адміністрація США наголошує, що виступає проти "Північного потоку-2" — VOA, 19 травня 2021р., https://ukrainian.voanews.com/a/pivnichnyi-potik-administraziya/5896723.html
[3] GOP senators introduce bill to reimpose waived Nord Stream sanctions — The Hill, 20.05.2021, https://thehill.com/policy/energy-environment/554638-gop-senators-introduce-bill-to-reimpose-waived-nord-stream
[4] PEESA (Sec. 7503 of FY2020 NDAA), as amended (by FY2021 NDAA Sec. 1242) — U.S. Department of State, https://www.state.gov/wp-content/uploads/2021/04/PEESA-Sec.7503-of-FY2020-NDAA-as-amended-by-FY2021-NDAA-Sec.-1242.pdf
[5]Наразі належить Самарському теплоенергетичному майновому фонду, Джерело — Информационное сопротивление, https://sprotyv.info/rassledovaniya/manipulyacii-s-pereregistraciej-sudna-akademik-cherskij-ne-spasut-gazprom-ot-sankcij-za-severnyj-potok-2
