Коли система "заточена" під вузьке коло людей, чиновники спекулюють низькою ціною електроенергії, а не займаються інноваціями, каже Володимир Омельченко

Додаткові надходження від підвищення цін на електроенергію для населення 2023 року становитимуть близько 25 мільярдів гривень. "Енергоатом" та "Укргідроенерго" використають його для підготовки до опалювального сезону.

Який саме ресурс буде акумульований, чи вистачить його ще й на відновлення енергосистеми та що сприятиме її стабільній роботі, "Бізнес Телеграф" запитав у експерта з енергетики, директора енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка.

Про підвищення тарифів

— Чи вважаєте ви своєчасним рішення уряду про підвищення тарифів для населення під час війни?

— Іншого виходу, на жаль, не було. Інакше Україна не змогла б підготуватися до осінньо-зимового періоду.

— Яка сума буде акумульована внаслідок підвищення тарифів на електроенергію для населення?

— Щоб прогнозувати обсяг споживання електричної енергії населенням до кінця року, потрібно враховувати, що воно не є стабільним. Влітку воно знижується, певна кількість людей з країни виїжджає, тому я думаю, це може бути додатково понад 25 млрд грн, що певним чином компенсує різницю між реальною ринковою ціною і тарифом для населення.

— На що вистачить цього ресурсу?

— Ринкова ціна електричної енергії сьогодні становить 5 грн/кВт, тому стверджувати, що це підвищення вирішить всі проблеми галузі, я б не став. Воно дасть певний ресурс, але все одно генерація продовжить працювати на збиток. Хоча він буде меншим, аніж був.

— Яким суб’єктам будуть спрямовувати кошти, акумульовані від підвищення тарифів?

— Це гроші не для теплової генерації й не для приватного бізнесу, а насамперед для компаній "Енергоатом" і "Укргідроенерго" як виконавців спецобов’язків на ринку саме для населення (ПСО — положення про покладання спецобов'язків на ринку електроенергії стосовно забезпечення населення доступною електроенергією. — Авт.). Тому треба стежити, наскільки цілеспрямовано використають гроші ці компанії, який обсяг коштів буде спрямовано саме на ремонти та стабілізацію системи. Особливо мова йде про "Енергоатом", оскільки корупція в наших компаніях-монополістах не подолана.

— Чи вистачить коштів від підвищення тарифів на підготовку до осінньо-зимового періоду?

— Цих додаткових 25 млрд грн має бути достатньо, щоб "Енергоатом" та "Укргідроенерго" змогли підготувати обладнання, закупити паливо та пройти ремонти, необхідні для підготовки до зими. За умови, що ці кошти буде використано цілеспрямовано. І ціни необхідного обладнання на тендерах мають бути ринковими, а не завищеними у 3-4 рази, за чим мають чітко стежити компетентні органи. А якщо за коштами не стежити і дозволити направити їх на якесь чергове "велике будівництво сторіччя", це не дасть ніякого ефекту.

— Чому виникли борги в "Енергоатомі" та "Укргідроенерго", щодо яких діє ПСО?

— Це все через недолугу систему ринку. Замість того, щоб 2019 року перейти на нормальну модель ринку, як це було передбачено законодавством України, НКРЕКП (Нацкомісія, відповідальна за державне регулювання в галузі енергетики та комунальних послуг. — Авт.) з урядом довели енергетичні компанії до стану фінансового колапсу.

Яка модель енергоринку потрібна

— Як нинішня модель енергоринку розходиться з європейською?

— Ми взяли зобов’язання щодо імплементації європейського законодавства в енергетиці. Україна приєдналася до Енергетичного співтовариства, де вона зобов’язалася імплементувати регламент Європейського союзу (від 2015 р.), в якому чітко вказано, як визначаються прайс-кепи (максимальна та мінімальна ціна на електроенергію для бізнесу, яку встановлює НКРЕКП), щоб бізнес розумів правила гри на ринку. А замість того, щоб перейти на нормальний ринок, який існує в ЄС, ми обрали шлях енергетичних перекосів.

— Який підхід до регулювання граничних цін на електроенергію для бізнесу ви вважаєте правильним?

— Я пропоную повністю переходити на європейську модель, щоб прайс-кепи виконували тільки технічну роль, а у нас вони фактично виконують функцію придушення ринку. НКРЕКП встановлює адміністративно регулюючу ціну, тому ринок не працює. Я недавно був на засіданні комісії НКРЕКП, де запропонував перейти повністю до регламенту Європейського союзу, скасувати прайс-кепи та не боятися вільного ринку. Бо коли система побудована під інтереси дуже вузького кола людей, чиновники спекулюють на низьких цінах на електроенергію замість того, щоб займатися інноваціями на підприємствах.

— Чи зросте ціна на електроенергію для бізнесу після скасування прайс-кепів і на скільки?

— Не факт, що ціна зросте, бо, якщо грамотно це зробити — скасувати не тільки верхній, а й нижній прайс-кеп, — вона буде в пікові години підвищуватися, але вдень, коли споживання знижується, і є сонячна генерація, буде знижуватися. Тому в середньому ціни можуть залишитися приблизно на тому ж рівні. А промисловим гігантам краще зосередитися не на корупційних схемах, а на інвестиціях в нові технології.

Про стан енергосистеми

— Як би ви оцінили поточний стан енергосистеми України?

— Енергосистема перебуває в аварійному стані після обстрілів, це зрозуміло. Вона заживлена за тимчасовими схемами, приймаються ситуативні технологічні рішення, тому казати про стабільний технологічний стан не можна. В окремі години у нас є дефіцит електроенергії насамперед в пікові години. А, наприклад, удень чи у нічні години — навпаки профіцит. Але, на жаль, та модель ринку, яка зараз існує, не дозволяє гнучко коригувати експортно-імпортні операції. Бо коли у нас дефіцит — ціна чомусь нижча, аніж на суміжних європейських ринках; коли профіцит — навпаки ціна вища. Такі перекоси дають неправильні сигнали ринку, що значно ускладнює покриття дефіциту.

— Яких саме руйнувань зазнала енергосистема, що постраждало найбільше?

— Найбільше від обстрілів постраждали підстанції високовольтних ліній електропередачі компанії "Укренерго". Це, в першу чергу, автотрансформатори, які найбільш вартісні і які найважче замінити, а також релейне обладнання та багато іншого. Втрати обладнання "Укренерго" оцінюються приблизно у 45%. Також сильно постраждала теплова генерація. Деякі теплові електростанції ворог атакував понад десять разів, зокрема на Бурштинській ТЕС (Івано-Франківська область) було пошкоджено чи зруйновано близько 50% устаткування.

— У які суми оцінюють втрати енергосистеми?

— Лише прямі витрати на обладнання (без урахування робіт на монтаж та транспортування), думаю, становлять понад 5 млрд доларів. Цифра приблизна, потрібен ретельний технічний аудит.

— Що найбільше загрожує стабільності енергопостачання сьогодні, окрім ворожих обстрілів?

— Найбільша загроза — критичний фінансовий стан енергетичних підприємств. Всі вони мають величезні борги. Навіть державна компанія "Центренерго" закінчила минулий рік із заборгованістю у 7,2 млрд грн. Така ж ситуація у всіх інших компаніях, як державних, так і приватних.

Джерело: