Лоліта Жук, інтерн Центру Разумкова, студентка КНУ ім. Т.Шевченка
Рік тому, в січні 2023р. Міністр закордонних справ Д.Кулеба анонсував ухвалення Латиноамериканської стратегії і потужне «повернення» України на простір Південної Америки.
Цей документ, розрахований на п’ять років, має на меті активне просування інтересів і ініціатив України в цьому регіоні, формування нової якості політичних, торгово-економічних, культурних, гуманітарних відносин України з країнами Латинської Америки, зокрема, збільшення обсягів торгівлі та інвестицій.
Слід зазначити, що цей регіон, якій має значний людський і ресурсний потенціал (зокрема, 40% світових запасів міді, 25%, залізної руди, понад 70% літію) і перспективний ринок для розвитку торгівлі, залишався тривалий час на периферії зовнішніх пріоритетів України і політико-економічні контакти мали досить обмежений характер. Це пояснюється багатьма причинами — зокрема, переважною зорієнтованістю зовнішньої політики Києва на європейському і північноамериканському напрямах, складними, суперечливим соціо-політичними процесами в цьому регіоні і впливом там потужних світових гравців — США, ЄС, росії та Китаю.
У 2023р. спостерігалася активізація і перезавантаження зовнішньої політики України на латиноамериканському напрямі. У цьому контексті слід згадати про важливу участь глави МЗС України Д. Кулеби 11 травня у саміті Асоціації Карибських держав (25 країн), де він окреслив інтереси і пріоритети України в цьому регіоні. В квітні В.Зеленський виступив зі зверненням до парламентів Чилі і Мексики щодо підтримки України у протистоянні російській інтервенції і створення спеціального міжнародного трибуналу із засудження злочинів країни-агресора.
У червні Президент України звернувся до Генеральної асамблеї Організації американських держав (35 країн) із закликом приєднатися до впровадження української Формули миру та підготовки Глобального саміту. Згодом Асамблея схвалила заяву на підтримку України, із вимогою негайного виведення військ агресора з України та притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах. Водночас Глобальний саміт миру став темою обговорень з урядовцями Бразилії, Перу, Гватемали та інших країн регіону.
Актуальним є залучення країн Південної Америки до зустрічей радників з нацбезпеки щодо обговоренняключових принципів відновлення сталого й справедливого миру для України в рамках Формули миру. Зокрема, у четвертій такій зустрічі (14 січня 2024р. Давос) взяли участь представники шості країн цього регіону. У свою чергу, офіційний Київ намагається використовувати й канали публічної дипломатії. Так, наприклад, у вересні була проведена конференція з представниками громадсько-політичних спільнот низки країн Латинської Америки, а у листопаді відбувся виступ В. Зеленського перед студентами й викладачами навчальних закладів Мексики.
Важливою подією на латиноамериканському напрямі став візит В.Зеленського до Буенос-Айреса 10 грудня 2023р. з нагоди інавгурації нового президента Аргентини Хав’єра Мілея. (слід зазначити, що це був перший візит на вищому рівні до регіону з 2011р.). Під час інтерв’ю латиноамериканським ЗМІ Президент України виступив з ініціативою проведення саміту Україна — Латинська Америка, яку підтримала аргентинська сторона. Варто додати, що в рамках цього візиту також відбулися зустрічі з Президентами Еквадору, Уругваю та Парагваю.
Активізація латиноамериканського напрямку зовнішньої політики України важлива з ряду причин:
По-перше, актуальним завданням є просування Формули миру. До чергового переговорного раунду в Давосі щодо Формули миру приєдналися представники 81 країн світу і міжнародних організації. Досягнуто домовленості з Президенткою Швейцарської Конфедерації В. Амгерд про проведення Глобального саміту миру на рівні лідерів країн в Швейцарії. Відтак для української дипломатії пріоритетним завданням є розширення міжнародної присутності на саміті, зокрема країн Південної Америки. Важливо це й тому, що більшість країн регіону займає нейтральну позицію щодо повномасштабної агресії росії проти України. Зокрема, найбільші держави континенту - Колумбія, Бразилія, Мексика, Аргентина свого часу відмовилися щодо воєнної допомоги Україні. Водночас, мирні ініціативи Президента Бразилії навряд чи можна було вважати прийнятними для України.
По-друге, активізація української дипломатії і зміцнення контактів з країнами регіону має стратегічне значення з огляду на протистояння російському впливу, особливо інформаційному. рф просуває свої наративи в регіоні, формує фальшиве уявлення про цілі російської агресії, намагається дискредитувати Україну, як «маріонетку» Заходу. У листопаді 2023р. Державний департамент США поінформував, що Росія фінансує дезінформаційну кампанію в Латинській Америці, яка спрямована на послаблення підтримки України. Москва планує нарощувати інформаційну експансію в Аргентині, Болівії, Чилі, Колумбії, Кубі, Мексиці, Венесуелі, Бразилії тощо. (У цьому контексті слід додати, що у 33 країнах Латинської Америки й Карибського басейну Україна має лише шість своїх посольств: в Аргентині, Бразилії, Кубі, Мексиці, Перу та Чилі. Разом з тим, там діють приблизно 100 російських інституцій: від посольств до торговельних, консульських і культурних місій).
По-третє, активізація латиноамериканського напрямку сприятиме розвитку торгово-економічних відносин з регіоном загалом і на рівні двосторонніх контактів. Перспективним видається експорт сільськогосподарської продукції, промислової продукції та послуг. Отже, перспективним є отримання нових ринків збуту та залучення іноземних інвестицій, відновлення експортного потенціалу України. Також важливою складовою латиноамериканської політики Києва є підтримка українських громад в країнах регіону задля реалізації їх національно-культурних та мовних потреб, посилення української інформаційної присутності та просування української культурної продукції тощо.
