У відповідь на успішний контрнаступ українських Сил оборони країна-агресор Росія буде проводити "каральні" операції — завдавати ударів по об’єктах критичної інфраструктури в Україні. Якщо ж окупаційні війська будуть змушені залишити Запорізьку АЕС, вони можуть вдатися до створення штучної аварії на цьому ядерному об’єкті та звинуватити в цьому Україну.
Успіхи ЗСУ на фронті суттєво скоротили кількість західних скептиків, що раніше вважали за краще компроміс з агресором, зокрема, за рахунок інтересів України. Тепер актуальним є питання про нейтралізацію загрози обстрілів України з території РФ. Найкращим способом є вогневе ураження позицій на території ворога.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
— Наразі триває контрнаступ Сил оборони. Ваш прогноз — чи можуть вони повністю вийти на держаний кордон України?
— В принципі, вони вже вийшли на кордони. Зрозуміло, що Україна не має жодних військових інтересів за цими кордонами. Тому зараз завдання — закріпитися на кордонах. А далі стоятиме питання, яким чином нейтралізувати загрози обстрілів, які будуть йти з боку РФ.
Раніше, якщо ці обстріли велись з території України, ніхто з наших зарубіжних партнерів не ставив під сумнів право України відповідати на них. Зараз, мабуть, буде період адаптації до нових реалій, тому що, як ми знаємо, це був стримуючий фактор спочатку взагалі для постачання Україні наступальних озброєнь, а згодом ракет дальнього радіусу дії.
Єдиний спосіб нейтралізувати загрозу обстрілів з території РФ — це завдання вогневого ураження саме по цих позиціях.
— Чи можемо ми зараз, після успішного контрнаступу, розраховувати на більшу військову підтримку західних партнерів?
— Не знаю, чи можемо ми розраховувати на більшу підтримку, але в будь-якому разі успіхи в контрнаступі переконують тих, хто ще, можливо, намагався займати більш обережну позицію у той момент, коли здавалося, що війна переходить в позиційну.
Якщо б не було перспективи вирішення цього конфлікту в найближчий час, то, звичайно, лунали б голоси на підтримку тієї позиції, що треба шукати якийсь болючий компроміс, можливо, за рахунок здачі українських територій, тому що нікому ця війна не вигідна. Страждає не лише Росія і Україна, але й європейська економіка, світ постав перед глобальною загрозою голоду тощо.
Але зараз, коли Україна показала, що той спосіб вирішення конфлікту, на якому вона наполягає, а саме нанесення військової поразки противнику, дійсно можливий, звичайно, це позбавить аргументів прихильників позиції компромісу чи домовленостей з Путіним. Тому очевидно, що можна розраховувати, принаймні, на стабільну підтримку.
— Як ви розглядаєте перспективи звільнення умовно "старих" окупованих територій — Донбасу та Криму? Адже ми розуміємо, що звільнити їх буде складніше, ніж території, що бути окуповані нещодавно.
— Незважаючи на те, що не можна умовно розділяти окуповані території, все ж таки є певні особливості, що стосуються території ОРДЛО і території Криму.
Щодо ОРДЛО — я не думаю, що існують якісь перешкоди стосовно перетину тієї лінії розмежування, яка існувала з 2014 по 2022 рік. Думаю, жодних аспектів там враховуватися не буде у разі, якщо Україна матиме достатню силу для того, щоб просувати наступ.
Що стосується Криму, то там, очевидно, потрібні значно більші сили, значно більші резерви. Можливо, застосування інших підходів, стратегії для деокупації Криму.
— За вашими оцінками, яку відповідь може дати окупант на контрнаступ українських Сил оборони? Чи вважаєте ви, що він може спробувати знов захопити вже звільнені території, чи має він ресурс для певних успіхів на фронті?
— Очевидно, ми вже отримали відповідь на питання про те, які наміри зберігаються в Росії і які її можливості, хай і не дуже повну. Наприклад, реакція Росії на контрнаступ України у Харківській області. Це є підтвердженням того, що Росія не відмовилася від своїх планів. Принаймні, від того, що вони називають політичними цілями.
Можливості Росії для того, щоб завдавати контрударів, є обмеженими. Не можна говорити, що їх немає, але вони суттєво обмежені. Дійсно, РФ буде намагатися робити контрнаступи там, де це можливо, де вони будуть бачити, що українську оборону можна продавити чи прорвати.
Окрім того, вони намагатимуться проводити каральні операції — це те, що ми спостерігали протягом останніх днів. Це удари по об’єктах критичної інфраструктури, насамперед, енергетики, щоб ускладнити для України умови проходження зимового сезону.
Окрім того, є й дуже небезпечна зона довкола Запорізької АЕС. Очевидно, Росія готує там щось на зразок імпровізованого ядерного удару шляхом створення умов для аварії на ядерному об’єкті. Ця загроза існує зараз, вона буде реалізуватися мірою того, як Росія буде змушена залишити цей об’єкт.
На мій погляд, є величезний ризик того, що Росія спробує замінувати або ж порушити якусь життєво важливу інфраструктуру, що підтримує безпеку Запорізької АЕС, щоб одночасно завдати максимальної шкоди Україні й звинуватити в цьому нашу країну.
Тетяна Гайжевська
Джерело:
