Газу для всіх може не вистачити

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в інтерв’ю мережевому виданню «Вголос» розповів про те, наскільки готовою є Україна до початку нового опалювального сезону.

— Пане Володимире, після теми війни на Донбасі наступне болюче питання для українців — це опалювальний сезон. Чи можете Ви сказати, енергетичний сектор України готовий до зими чи ні?

Я не можу сказати, що енергетичний сектор України на 100% готовий до опалювального сезону. Я би радше сказав, що він готовий частково. Не можна сказати, що промисловий і приватний сектор можуть спати спокійно.

Сьогодні в нас існує серйозний дефіцит як газу, так і вугілля, ці проблеми нікуди не ділися. Але все ж таки ситуація не настільки критична, як її малюють. Я думаю, що спільними зусиллями ми пройдемо цей осінньо-зимовий період.

— Ви говорити про часткову готовність до зими. Які Ви бачите ризики, пов’язані з цим, чи справді будуть відключати подачу енергоносіїв?

Звісно, відключення можливі, в деяких регіонах можливі зниження тисків подачі газу як для населення, так і для промисловості. В окремі періоди осінньо-зимового сезону такі перебої як з постачанням електроенергії, так і природного газу, є високоймовірними.

Але все ж таки будемо надіятися, що ці відключення не будуть настільки регулярні, як це було у 90-их роках. Усе ж дефіцит палива спонукає владу до того, щоб вона швидше працювала над питанням закупівлі дефіцитних ресурсів, а це насамперед — вугілля і реверс газу з країн Євросоюзу.

— Ми зачепили з Вами тему діяльності влади у питаннях енергетичного сектору. То чи все вона робить правильно і щоб Ви порадили їй?

Я не можу сказати, що вони все роблять правильно й успішно, але все-таки уряд забезпечив реверсне постачання, хоча зараз воно зменшується під тиском Росії. Росія зараз тисне і на Словаччину, і на Угорщину, і на тут ж саму Польщу.

А порадив би звернути більше уваги на вирішення питання закупівлі вугілля, це ключова проблема. Друге, що треба зробити, це визначитися з переліком підприємств, які є некритичними для економіки України. На цих підприємствах у критичні моменти енергетичного забезпечення буде потрібно або зменшувати енергоподачу, або взагалі тимчасово відключати їх від енергоспоживання. Тому що можуть бути такі ситуації, що всім енергоносіїв не вистачить.

Насамперед, як я вже сказав, потрібно зменшувати споживання у критичні моменти для промисловості, а для населення такі заходи — це вже в останню чергу. Нам важливіше життя і здоров’я людей, ніж випуск якоїсь промислової продукції.

Безумовно, я би порадив уряду, почати опалювальний сезон якомога пізніше. Принаймні в першій декаді листопада.

— Пане Володимире, а як Ви порадите діяти пересічним українцям, аби уникнути надзвичайних ситуацій, зокрема і відключення газу?

Універсального способу нема. Для кожного регіону, для кожної сім’ї, в залежності від фінансових можливостей, можуть бути різні рецепти. Єдине, що я би точно порадив, це утеплити будинок, утеплити двері і вікна, щоб взимку тепло не виходило з хати. Можна також замінити прилади освітлення на більш енергоефективні.

Також можна опалювати будинки не природним газом, а опалювати місцевими видами палива, маю на увазі брикети, біопаливо.

— Україна зараз не використовує російський газ, чий газ ми сьогодні споживаємо?

В основному сьогодні ми споживаємо газ власного видобутку, який іде через реверсні поставки, хоча ці поставки різко зменшилися.

Водночас коли піде період відбору природного газу зі сховищ, то ми, відповідно, будемо споживати газ зі сховищ. Сьогодні йде споживання газу в невеликих обсягах, тому зараз відбувається процес закачування.

— Якщо говорити про енергонезалежність України, маю на увазі не тільки від Росії, але й від Європи, то чи є можливість бути реально незалежними в енергетичному плані?

Це абсолютно можливо. Для цього необхідно створити умови, які стимулювали би газовидобуток. Також варто переглянути систему ліцензування й економічних важелів впливу на газовидобуток, що створило би комфортні умови для інвесторів. Треба звернути увагу й на енергозбереження, це перш за все. І тоді Україна буде здатна у найближчі 5-7 років стати повністю енергонезалежною.

Треба також приділяти увагу реверсним поставкам газу не тільки через Словаччину й Угорщину, зараз можливо реалізувати проект будівництва нової перемички у Польщі, щоб збільшити можливості реекспорту газу. Таким чином можна повністю позбавитися від постачання газу з Росії.

Це можна було зробити ще у перші роки незалежності, але, на жаль, проросійські сили в Україні були дуже потужними, і вони не допустили цього.

— Що буде з початком опалювального сезону в зоні АТО? Адже регіон абсолютно не готовий до зими.

Так, цей регіон абсолютно не готовий до опалювального сезону. Зруйнована інфраструктура, обладнання, устаткування, лінії електропередач. Там і справді дуже складна ситуація. Важко щось радити людям, коли влада знаходиться у руках бойовиків, яких підтримує Росія.

Звісно, хто має можливість, повинен хоча б на зиму поїхати з цього регіону. Треба розуміти, що ситуація в енергетичному секторі Донбасу швидко не зміниться. Вона і далі буде дуже складною, бо ми не знаємо, чого насправді хоче Росія.

Є різні варіанти розвитку подій. Наприклад, вона може подати газ і забезпечити цей регіон енергоносіями, але цього може і не бути. В Україні ж немає змоги забезпечувати цей регіон енергоносіями, бо Україна не контролює Донбас, і цей регіон уже півроку не розраховується за енергоносії, він взагалі не платить податки. Тому відповідальність за це лежить на Росії.

Ми ж розуміємо, що регіон контролюють не бойовики, а Росія. Але чи захоче вона забезпечувати цей регіон? Невідомо. Вона може поморозити Донбас, не дати газу і казати: «Ось бачите, Україні ви байдужі, вона не хоче вас опалювати». Потім після таких заяв у січні Росія може пустити газ і надати якусь допомогу з поставками енергоносіїв. Для місцевих це буде виглядати як благородний жест, всі будуть думати, що Росія їх врятувала.

Сценаріїв може бути багато, але всі вони не є достатньо позитивними для жителів Донбасу. Взагалі, для України в цілому буде важко пережити цю зиму, а цей регіон є особливим, там будуть особливі складнощі.

— А якщо говорити про Крим, чи залежний він енергетично від материкової України?

Крим фактично у забезпеченні газу є самодостатнім: в цей регіон Україна вклала значні інвестиції і ці нові потужності були вкрадені Росією.

Але там є інші проблеми, зокрема з енергозабезпеченням, водозабезпеченням. І найгірша проблема — це управлінська, бо Кримом керують кримінальні структури, які не здатні ефективно працювати на користь населення. Тому я не передбачаю золотих гір, насправді в Криму ситуація буде теж дуже складана.

Водночас Україна і далі буде постачати електроенергію в Крим, бо без неї півострову буде ще складніше. Але треба зробити так, щоб цю електроенергію Криму поставляли на комерційних умовах, так як і решту груп товарів.

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko