У ВР України обговорюється ініціатива про тимчасову заборону приватним компаніям продавати газ українського видобутку за комерційними цінами[1]. У зв’язку з цим, слід враховувати наступне.

По-перше, слід відзначити, що ніякою державним регулюванням цін дефіцит природного газу, що складає по року близько 10–12 млрд. куб. м не ліквідувати — оскільки власний видобуток покриває лише близько 65% потреб економіки.

По-друге, інші 35% у будь якому випадку потрібно імпортувати. Насамперед, для потреб промисловості. У цьому випадку неможливо зобов’язати імпортерів продавати газ за цінами, що регулюються державою. Трейдери просто реалізовуватимуть ресурс на інших ринках.

Нажаль, представники влади задумалися, як покривати дефіцит газу занадто пізно. Втрачено можливість купувати газ влітку, коли він був втричі дешевшим на європейському ринку, а на рахунках НАК «Нафтогаз України» знаходилося понад 2 млрд. дол. США[2]. Також варто відзначити, що за останні чотири роки так й не створено страховий запас газу в ПСГ, як це передбачено діючою Енергетичною стратегією України до 2035р[3].

Яку небезпеку для газової галузі створюють пропозиції стосовно державного регулювання цін для приватних компаній:

Стрімке зниження видобутку. Приватні компанії не будуть працювати в умовах, коли ціни на їх продукцію визначаються не ринком, а рішеннями політиків. Програми розвитку й буріння будуть згорнуті й видобуток газу знизиться, а значить, це зниження доведеться компенсувати імпортом із-за кордону.

За різними оцінками, зниження за найближчий рік може скласти від 0,5 до 1 млрд куб. м. Сьогодні саме ріст приватного газовидобування тримає видобуток газу в Україні. Приватні компанії за останні 5 років збільшили видобування газу на 20%[4]. Водночас державне Укргазвидобування стабільно скорочує видобуток протягом останніх трьох років. Так, тільки за сім місяців 2021р. компанія знизила виробництво газу на понад 5%[5].

Бюджет недоотримає кошти. Зменшення видобутку призведе до зниження ренти та інших податків, які видобувні компанії сплачують до державного і місцевих бюджетів. За оцінкою Асоціації газовидобувних компаній, такі втрати можуть скласти до 10 млрд грн. Можна прогнозувати і скорочення робочих місць у галузі[6].

Шкода для міжнародного іміджу України. Зростання цін на газ відбувається не лише в Україні. Це світова тенденція й багато країн вона непокоїть. Однак, жодна країна ЄС не вдається до адміністративного регулювання ціни. Замість цього, щоб полегшити ціновий тягар для споживачів вживають заходи з підтримки малозабезпечених громадян через грошову цільову допомогу, скорочують податкове навантаження на промисловість та посилюють боротьбу із антиконкурентними діями з боку окремих учасників ринку.

У разі прийняття рішення про примусове зниження ціни для приватних компаній Україна втратить багато пунктів для свого міжнародного іміджу й позбавиться перспектив залучення іноземних інвестицій у галузь. Іноземний інвестор навряд чи зацікавиться УРП[7] чи іншими правовими форматами із залучення інвестицій, коли побачить такі непослідовні рішення держави.

Нафтогазова галузь дуже інертна й на відновлення попереднього рівня видобутку в разі його зниження підуть роки. Тому, імпульсивні та необдумані рішення неприпустимі.

Пропозиції із обмеження державою цін для приватних компаній, що відзначаються порушенням базових основ приватної власності та скасуванням ринкових механізмів не мають нічого спільного із тими заходами, які запропоновані Європейською комісією у зв’язку із надзвичайною ціновою ситуацією на енергетичних ринках ЄС[8]. Тому, існує сенс представникам владної команди спочатку з ними ознайомитися й на їх базі вже підготувати відповідний план врегулювання ситуації в енергетиці України.

Зокрема, заходи Європейської комісії щодо подолання цінової кризи передбачають:

• цільове зниження ставок податків для вразливих споживачів на певний кризовий період;
• підтримку з оплати рахунків споживачам із категорії енергетично-бідних;
• тимчасову відстрочку оплати рахунків та уникнення відключень;
• підтримку компаніям за правилами допомоги ЄС;
• підготовку стратегії із посилення конкуренції та безпеки;
• розслідування анти-конкурентних дій на енергетичних ринках;
• збільшення інвестицій у ВДЕ та їх доступності для споживачів;
• пришвидшення зеленого переходу, захист прав споживачів тощо;
• збільшення інвестицій в енергозбереження через спеціальний кліматичний фонд (144 млрд. євро).

[1] У СН пропонують тимчасово заборонити приватним компаніям продавати газ за комерційною ціною — РБК-Україна, https://www.rbc.ua/ukr/news/sn-predlagayut-vremenno-zapretit-chastnym-1634152699.html

[2] Коментар екс голови правління НАК «Нафтогаз України» А.Коболєва — Свобода слова, https://www.youtube.com/watch?v=3CDK-uYfboU

[3] Енергетична стратегія України на період до 2035р. — Міністерство енергетики України, http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358

[4] Джерело: Асоціація газовидобувних компаній України, https://agpu.org.ua/novyny/novyny-asotsiatsii/shtuchne-rehuliuvannia-tsiny-na-vydobutyi-haz-pryzvede-do-strimkoho-padinnia-hazovydobutku

[5] Укргазвидобування за 7 місяців 2021 року скоротило видобуток природного газу на 5,2% — Укргазвидобування, https://ugv.com.ua/uk/page/ukrgazvidobuvanna-za-7-misaciv-2021-roku-skorotilo-vidobutok-prirodnogo-gazu-na-52

[6] Асоціація газовидобувних компаній України, https://agpu.org.ua/novyny/novyny-asotsiatsii/shtuchne-rehuliuvannia-tsiny-na-vydobutyi-haz-pryzvede-do-strimkoho-padinnia-hazovydobutku

[7] Угоди про розподіл продукції.

[8] European Commission — Energy prices: Commission presents a toolbox of measures to tackle exceptional situation and its impacts, https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_5204