Минулого тижня відбулась знакова подія на світових валютних ринках.
Після двох десятків років коливань долар нарешті досяг паритету з євро. Звичайно, ситуація, коли долар зрівнявся у вартості з євро, матиме вплив на глобальні фінансові, валютні та й економічні процеси в середньо- і довгостроковій перспективі, призведе до перерозподілу потоків товарів і капіталів, а з тим і сфер впливу (не лише економічних, але й політичних).
Одним з найвагоміших чинників «збалансування» вартості головних світових валют називають підвищення базової процентної ставки Федеральним резервом США, кращу економічну динаміку і нижчий рівень безробіття США, порівняно з ЄС. Поряд з цим, фінансові системи є достатньо чутливі не лише до інструментів монетарної політики(процентні ставки, резервні вимоги, операції на відкритих ринках та ін.), але й так само до політичних негараздів та суперечностей. Тому проявлена слабкість ЄС в українському питанні (неспроможність швидко і конкретно вирішити проблеми військової допомоги європейській країні, яка бореться за свободу і незалежність) також не могла не позначитись на фінансовій міцності Євросоюзу.
Хоча зміцнення долара разом із вищою базовою ставкою США означає, що фінансові ресурси подорожчають, однак ми розглядаємо процес зміцнення долара як цілком позитивний і навіть бажаний. Як не дивно, Україна від цього зможе отримати певні вигоди.
По-перше, підвищення базової ставки НБУ (яке вже відбулося і сягнуло 25%) нібито означає ускладнення для вітчизняних економічних агентів доступу до кредитних ресурсів. Однак, навряд чи виникнуть додаткові ускладнення, оскільки кредитування в Україні вкрай мало залежить від рівня ставок. Принаймні, останніми роками структура кредитування не зазнала принципових змін, а обсяги кредитування реального сектора і домогосподарств(хоча формально запроваджувались різні програми стимулювання) залишаються на низькому рівні. Так, обсяг кредитів, наданих банківською системою, з серпня 2021р. коливається у вузькому діапазоні 1,01–1,07 трлн грн, при цьому кредити домашнім господарствам — 230−255 млрд грн, і не залежать від величини процентних ставок. В таких умовах, частина ресурсів може бути використана на фінансування зростаючих державних потреб.
По-друге, підвищення базової ставки США означає і підвищення вартості нових доларових (дорогих) запозичень на світових ринках, а відтак і зростання вартості обслуговування (процентних виплат) за новими боргами, що зменшить непроцентні видатки бюджетів країн-боржників. Вказане зміцнення долара також означатиме, що для зовнішніх виплат (за зовнішніми боргами, значна частка яких деномінована в доларах) країни змушені будуть вилучати більші обсяги власних ресурсів. Що у сукупності ускладнить поточні і перспективні проблеми державних фінансів і боргів.
Україні, яка веде війну за незалежність, вкрай важко розраховувати на «полегшене» ставлення до себе світових фінансових ринків. Тобто ринкові валютні ресурси для України практично закриті. Сьогодні для нашої країни джерелами фінансування (переважно доларового) можуть бути допомоги, гранти і цільові міждержавні кредити міжнародних фінансових інститутів і провідних розвинутих країн. Тому стабільність і міцність валюти, в якій вони надаються, є особливо важливою і вигідною.
Джерело:
