Як відомо Україна дуже швидко відреагувала на «піратські» дії Білорусі відносно літака компанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, щоб затримати відомого білоруського опозиціонера Р.Протасевича. На засіданні Уряду 25 травня 2021р. було ухвалено рішення щодо припинення авіасполучення з Білоруссю. Фактично Україна приєдналася до санкцій ЄС у цьому питанні, що були проголошені напередодні.
Натомість, важливо зробити аналіз можливої реакції Білорусі у відповідь на застосовані Україною санкції. Для нашої країни найбільш чутливою позицією у торгівельних відносинах з Білоруссю є імпорт нафтопродуктів. Так, частка бензину та дизпалива на українському ринку в 2020р. складала до 40%, скрапленого газу — 17%, бітуму — 50%.
Базовим білоруськими нафтопереробним заводом (НПЗ), що виробляє нафтопродукти для поставок в Україну є Мозирський НПЗ. Фактично, це підприємство на 90% залежить від українського ринку. Отже, у разі якщо Білорусь припинить експорт продукції з Мозирського НПЗ, то це буде не тільки нищівний удар по фінансам цього заводу, але й для бюджету Білорусі, оскільки замістити український ринок пального у стислі терміни буде неможливо. Таким чином, існує потужний економічний фактор стосовно незастосування Білоруссю санкцій проти України в розрізі нафтопродуктів.
Однак, Уряду не слід виключно покладатися на економічні аргументи, адже режим О.Лукашенко нерідко діє всупереч нормальній логіці. Якщо розглянути можливість заміщення білоруських нафтопродуктів шляхом диверсифікації поставок, то така опція існує за рахунок нарощування нафтопереробки на Кременчуцькому НПЗ та морських поставок. Тобто, дефіцит у близько 3 млн. т по бензину й дизпаливу, що може утворитися у разі запровадження Білоруссю санкцій реально компенсувати. Проте дефіцит бітуму перекрити повністю не вдасться, що негативно може відобразиться на планах будівництва доріг.
За інформацією Білоруської нафтової компанії (БНК), Мозирський НПЗ вирішив повністю відмовитися від своїх контрактних зобов’язань щодо поставок пального в Україну у червні 2021р. Це свідчить про те, що режим О.Лукашенка, який на сьогодні майже повністю залежить від Кремля, здатен вдатися до економічного шантажу.
З огляду на сильну залежність України від імпортних поставок з Білорусі та Росії по дизпаливу та бензину — на 70 та 50 відсотків відповідно, КМ України доцільно запровадити на практиці державну програму з реконструкції власних нафтопереробних потужностей й створити стратегічний резервів нафти та нафтопродуктів. Крім того, трейдерам важливо вчасно напрацювати логістичні ланцюжки для вчасної диверсифікації пального.
Також існує потреба в удосконаленні цінової політики, оскільки встановлені нещодавно Урядом адміністративні цінові обмеження можуть позбавити трейдерів стимулів гнучко реагувати на зміну кон’юнктури міжнародної торгівлі нафтопродуктами, що підвищить ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку. Замість прямого адміністративного втручання, варто більш повно розкривати потенціал АМКУ для боротьби з антиконкурентними узгодженими діями.
