Чому війна в Україні триває всупереч прогнозам експертів

Велика війна Росії проти України триває вже рік. Детальних прогнозів, коли вона почнеться, було вдосталь ще позаминулого року, особливо від американських ЗМІ. А ось щодо того, коли завершиться російське вторгнення, думки аналітиків різняться.

У цьому питанні панує різноманіття: від "двох-трьох тижнів" до "декількох років" війни. Чому масштабний і добре задокументований збройний конфлікт залишається "терра інкогніта" для багатьох військових експертів? І чому він руйнує багато стереотипів про війни минулого?


Негативні очікування на Заході

Слід зауважити, що війна в Україні з самого початку почала руйнувати більшість прогнозів західних експертів.

Напередодні вторгнення вони ґрунтувалися на величезній диспропорції в озброєнні і чисельності збройних сил РФ і України.

Наприклад, в кількості літаків і танків перевага росіян була більшою приблизною в десять разів.

Також РФ мала величезну перевагу в кораблях і далекобійних ракетах.

Тож не дивно, що в перші дні вторгнення багато хто із західних аналітиків не дивились оптимістично на здатність ЗСУ відбити напад армії РФ, тим більше відразу з чотирьох напрямків.

"Існує кілька основних причин, які пояснюють, чому так багато аналітиків були переконані, що війна закінчиться через кілька тижнів або місяців", — пояснює ВВС News Україна експертка Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні (Royal United Services Institute- RUSI) Натія Сескуріа.

"По-перше, багато хто недооцінював бажання українського народу боротися та захищати свою країну, така сильна стійкість суспільства та опір стали несподіванкою. Також були серйозні припущення, що Зеленський і його уряд піддадуться тиску".

По-друге, зауважує Сескуріа, були помилкові очікування щодо можливостей російської армії.

Через велику кількість реформ, які Москва розпочала в оборонній сфері з 2008 року, існували помилкові уявлення про "непереможність російської армії". Це змусило аналітиків припустити, що Росія виграє війну, можливо, шляхом бліцкригу і без перешкод на своєму шляху.

По-третє, не було очікувань, що Україна отримає потужний рівень підтримки з боку західних країн, особливо з боку таких держав, як Німеччина.

"Думаю, це стало несподіванкою навіть для Путіна", — каже аналітикиня RUSI.


Оптимізм в Україні

Однак перші тижні "туману війни" змінились на уявлення про те, що Україна доволі успішно стримує натиск військ Росії. Головне, що агресору не вдалося оточити чи захопити столицю — Київ.

На фоні повідомлень про чисельні ураження колон РФ на півночі України і великі втрати серед російських військових аналітичні центри розвернули свою думку на 180 градусів і почали пророкувати вже перемогу Києву, а не Москві.

Найбільший оптимізм тут проявляли українські посадовці і воєнні експерти. Саме навесні 2022 року з'явився знаменитий вираз-мем колишнього радника Офісу президента Олексія Арестовича про "два-три тижні". Саме стільки часу, казав він, знадобиться для завершення конфлікту.

Щоправда, через декілька місяців Арестович пояснив, що мав на увазі завершення "російської операції біля Києва", а не війни в цілому.

Однак він був далеко не поодиноким в українському інформаційному просторі, хто висловлював схожі думки про швидке завершення війни.

Наприклад, на початку березня 2022 року в коментарі ВВС колишній заступник генштабу ЗСУ, генерал Ігор Романенко сказав, що війна може тривати ще "декілька місяців".

"Я вважаю, що це може тривати від декількох тижнів до декількох місяців. Залежно від того, як буде складатися ситуація".

Зараз — наприкінці лютого 2023 року — він пояснює, що мав на увазі завершення бойових дій на півночі України. Він пояснює ВВС, що вже тоді бачив безперспективність атак РФ саме на цьому напрямку.

Тепер генерал Романенко говорить про готовність РФ до тривалої війни, наявність в неї величезної ресурсної бази і намірів кинути в бій додатково 150-200 тисяч військових резерву.

"Мушу визнати, це був мій і не лише мій прорахунок", — визнає в розмові з ВВС Олексій Мельник, колишній військовий льотчик, а нині керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова.

В березі 2022 він розраховував, що через важкі втрати російське керівництво через деякий нетривалий період почне переговори про вивід військ з України.

"Я помилявся щодо того, наскільки російське населення виявилось не чутливе до втрат. Я визнаю цей прорахунок".

За оцінками влади США, за рік війни Росія втратила вбитими і пораненими близько 200 тисяч військових, український генштаб говорить про майже 150 тисяч вбитих росіян.

Олексій Мельник називає таку байдужість населення РФ до величезної кількості загиблих "абсолютним феноменом".


Внутрішні розбіжності в Росії

Виходить, ставка на антивоєнні протести в РФ була помилковою? Олексій Мельник закликає остаточно не відкидати цей фактор.

Навіть такі великі одномоментні втрати, як загибель сотень мобілізованих росіян в пункті дислокації в Макіївці (Донецька область) 1 січня, не призвели до бунту родичів, але є певні передумови для публічних акцій в майбутньому, вважає він.

Аналітик Центра Разумкова звертає увагу на локальні прецеденти в деяких регіонах РФ, коли незадоволені мобілізовані записують відео і добиваються того, щоб їх не перекидали на фронт. Такі випадки зазвичай фіксуються в національних республіках, наприклад в Татарстані.

"Це ще не антивоєнні протести, але це вже прояв незадоволення, вияв внутрішнього тертя", — вважає експерт.

Потенційно такі вияви незадоволення можуть перерости в більші за масштабами протести. Однак це будуть не антивоєнні, а скоріше антивладні акції, зауважує Мельник.

Ще один фактор, який може пришвидшити завершення війни, матеріальний. В російських провоєнних телеграм-каналах і соцмережах останнім часом почали поширюватись повідомлення про невиплати грошового забезпечення мобілізованим військовим. Це викликало хвилю незадоволення серед них.

Також загострюється конфлікт між приватною військовою компанією "Вагнер" і російським міністерством оборони. Очільник ПВК Євгеній Пригожин вже звинувачує військове керівництво РФ в небажанні надавати боєприпаси його бійцям.

"Я нікого не звинувачую й нікому не хочу пред'явити нічого, я просто кажу: облиште свої капризи, свої принципи і дайте боєприпаси", — вимагаєнаближений до Путіна російський бізнесмен.

Ці внутрішні розбіжності працюють на послаблення Росії. Але безпосередньо військових потужностей для тривалої війни в цій країні ще достатньо, так само як і мобілізаційного людського ресурсу.

І головна небезпека — ця війна все ще залишається "екзистенційним питанням" для російського президента Путіна, зауважують всі аналітики.

"Путін більше не приймає раціональних рішень — вважає Натія Сескуріа. — Він усе більше відчайдушно прагне не програти. Тому він готовий кинути все на військові зусилля. З цієї причини важко передбачити майбутній хід подій з раціональної точки зору".


Коли вона все-таки закінчиться?

Попри непередбачуваний характер війни, багато хто й далі намагається визначити термін її завершення.

Наприклад, ще у вересні 2022 року колишній командувач армією США у Європі, генерал Бен Годжес в інтерв'ю ВВС прогнозував відступ РФ з окупованих територій до кінця минулого року.

"Ця війна завершиться, коли останній російський солдат перейде той великий міст через Керченську протоку. Я вважаю, що українські сили мають потенціал відкинути російські сили до лінії 23 лютого — до кінця цього року. Гадаю, що це справді можливо. Це буде важко, але думаю, що це цілком можливо".

Його сподівання не збулися. Але вже зараз генерал Годжес робить новий сміливий прогноз: українська армія може звільнити окупований Крим до кінця літа, а завершити війну — в поточному році.

Український генерал у відставці Ігор Романенко також окреслює 2023 як можливий фінальний рік цього конфлікту. Але зауважує, що для цього є декілька умов.

"Це можливо, якщо буде своєчасно надана і у відповідній кількості (західна) техніка. Але Захід весь час запізнюється. Весь час протягом цієї війни".

Аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник каже, що зараз починається "вирішальний період" війни.

"На підході весна, коли обидві сторони намагатимуться зробити свій наступ чи контрнаступ. І вже абсолютно очевидно, що масштаб цієї ескалації буде безпрецедентний".

Від того, чим закінчаться ці наступи/контрнаступи, буде зрозуміла "траєкторія" подальшого перебігу війни, каже аналітик. Російський президент, на його думку, буде робите все можливе для "замороження конфлікту". А це не влаштовує Україну.

Про це саме заявив нещодавно і український лідер Володимир Зеленський. В інтерв'ю італійському виданню Il Mondo він сказав, що Київ налаштований на "швидке" завершення війни, а не затягування конфлікту.

"Ми готуємося до швидкоплинної війни, яка закінчиться перемогою. Дуже важливо не заморозити цей конфлікт, як це було у 2014 році", — зазначив Зеленський.

За його твердженням, перемога України має статися вже в поточному році.


Олег Черниш, BBC News Україна


Джерело:

Олексій Мельник

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів


Народився в 1962 р. в Хмельницькій області. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1984), Інститут іноземних мов міністерства оборони США (1993), Школу командирів ескадрилій Університету військово-повітряних сил США (1994), Курс управління повітряним рухом військово-повітряних сил США (2001), Королівський коледж оборонних наук Великої Британії (2007).

Робота:

1980–2001 р. — служба в Збройних Силах, підполковник запасу, учасник миротворчих операцій ООН (1996, 1997). Остання посада в Збройних Силах України — заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки.

2001–2004 р. — Центр Разумкова.

2004–2005 р. — ДП «Укроборонсервіс».

2005–2008 р. — Міністерство оборони України, начальник організаційно-аналітичного управління забезпечення роботи міністра оборони України — перший помічник міністра оборони.

(044) 201-11-95

melnyk@razumkov.org.ua

oleksiy.melnyk