Битва за Донбас, до якої готується армія президента країни-агресорки Росії Володимира Путіна, може бути насправді масштабною. Йдеться про перспективу кількох тижнів, адже для диктатора дуже важливою є дата 9 травня. День Перемоги він має намір відсвяткувати парадом у Києві. Натомість потужний контрнаступ готують і ЗСУ.
Можливості армії РФ часто-густо перебільшені. Зокрема, замість "високоточних боєприпасів" окупанти застосовують некеровані бомби, а для взяття міст застосовують середньовічні методи.
Таку думку в екслюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
— Напередодні чергового етапу наступу путінської армії про "битву за Донбас" говорять як про переломну у цій війні, а саму війну порівнюють з Другою світовою. Ви згодні з такими оцінками?
— В тому, що відбувалося протягом цих шести тижнів, є дуже багато паралелей із Другою світовою війною. Росія розпочинала цю операцію на зразок "Бурі в пустелі", яку американці проводили на початку 1990-х. Це масовані удари по об’єктах критичної інфраструктури, по військових об’єктах, завоювання панування в повітрі. Потім основні військові сили заходять і контролюють цю територію.
Саме так це задумувалося. Але дуже швидко все це перейшло у якісь танкові баталії. Масований наступ чи висування танкових колон на Київ — це вже аналогії Другої світової війни.
Інтенсивність бойових дій на Донбасі з масовим застосуванням бронетехніки та піхоти буде в рази вища, ніж та, що ми вже спостерігали.
— Але тим не менше всі говорять про те, що резерви путінської армії виснажуються. Ми знаємо статистику втрат ворога — загиблих, збитих літаків, спалених танків тощо. Невже це жодним чином не вплине на ситуацію?
— Те, що може бути новим на сході, — це те, що, очевидно, українська армія накопичує сили для того, щоб перейти в контрнаступ. До цього це було стримування і якісь локальні контрнаступальні дії.
Оскільки Росія планує захопити велику територію принаймні до адміністративної межі Донецької і Луганської областей, витіснити її звідти можна буде лише інтенсивним широкомасштабним контрнаступом. Можна очікувати масштабнішого застосування сили.
— Ви могли б озвучити терміни — коли може бути наступ армії Путіна і контрнаступ української армії?
— Щодо можливого наступу чи квазібойових дій на сході, то можна з упевненістю говорити про період до 9 Травня. Тому що Путіну треба провести блискучий Парад перемоги. Отже, це питання кількох тижнів, які знадобляться на підтягування резервів.
Резерви Путіна величезні, але не безкінечні. Є суттєві проблеми з комплектуванням. Але в будь-якому разі, очевидно, таке завдання поставлено перед російськими військовими. Для його виконання в бій кидатимуть навіть недостатньо підготовлені і недостатньо укомплектовані підрозділи.
Щодо авіації, то в Росії, незважаючи на масштабні втрати, за даними Military Balance, все одно є доволі серйозний резерв. Плюс Росія практично не зазнала втрат в стратегічних бомбардувальниках. Є також певний резерв ракет — крилатих і балістичних.
Отже, потенціал Росії все одно залишається доволі потужним за певними параметрами, особливо в авіації і ракетах.
— Ви сказали, що можна проводити паралелі із Другою світовою війною. Чи означає це, що російська армія і у ХХІ столітті використовує методи війни початку ХХ століття? Наскільки це позначається на її боєздатності?
— Я б радше поставив це питання інакше. Чи відображається фактична боєздатність Росії в методах ведення війни.
Насамперед, те, що кидається в очі, — це застосування некерованих потужних бомб, які скидають з літаків по житлових кварталах. Тут доречна аналогія з тим, як бомби використовували під час Другої світової війни. Це тероризування мирного населення і спроба таким чином зламати волю супротивника до спротиву.
Це радше свідчить не про те, що Росія хоче застосовувати таку тактику, а про те, що бойовий потенціал, про який постійно говорять у РФ, зокрема щодо високоточних боєприпасів, — це "потьомкінське село". Є фасад, є багато розмов про високоточну зброю, а є зброя, якій чи не півстоліття.
Окрім того, в Харкові, в Чернігові, в Маріуполі використовувалися методи навіть не Другої світової війни. Мабуть, це тактика, яка застосовувалась у Середні віки, — взяття в облогу міст, примушування їх до здачі.
Джерело:
