За традицією, яка склалася, перед кожним головуванням будь-якої країни у Раді Європейського Союзу,Асоціація транс'європейських політичних досліджень (TEPSA) разом зі своїми інститутами-членами у відповідній країні організовує конференцію, щоб обговорити цілі та пріоритети майбутнього головування. Як відомо, 1 липня головування в Раді на ротаційній основі від Бельгії переймає Угорщина.

Тому, конференція, організована TEPSA та Інститутом світової економіки Центру економіки та регіональних досліджень «Зміни та виклики в Європейському Союзі» відбулася 13–14 червня 2024 р.у Будапешті. Ця подія зібрала експертів, політиків, представників громадянського суспільства та широкої громадськості для обговорення пріоритетів майбутнього головування Угорщини в Раді Європейського Союзу. Серед запрошених були також експерти Центру Разумкова.

Зі вступними словами виступили Генеральний секретар TEPSA Джим Клус та директор Інституту світової економіки Маґдольна Сасс.

Пан Клус описав цінність конференцій перед головуванням як "ідеальну можливість об'єднати представників мережі TEPSA та політиків, які приймають рішення. Таке взаємозбагачення має важливе значення для жвавих дебатів про Європу напередодні кожного головування. Це дозволяє нашим членам TEPSA впливати на ситуацію".

Зі свого боку, пані Сасс, зазначила, що "час проведення цієї конференції є як ніколи актуальним. Нестабільність і зміни в геополітичних розкладах, зниження рівня конкурентоспроможності, посилення ролі держав, процеси фрагментації у світовій економіці створюють нові і стійкі напруження, виклики і проблеми для європейської інтеграції".

Протягом першого дня конференції обговорювалися рекомендації, підготовлені дослідниками TEPSAдля угорського головування, програма головування, виклики і можливості, які стоять перед ним, результати європейських виборів та їх вплив на наступний законодавчий цикл.

Балаж Молнар, Державний секретар Угорщини, відповідальний за головування в ЄС, виступаючи на конференції, зазначив: "Головним завданням угорського головування є зосередити увагу на міграційних партнерствах з країнами-членами ЄС: "Один з ключових аспектів головування в Раді — бути чесним посередником. Угорщина прагне виконувати цю роль. Наш головний пріоритет залишається на порядку денному ще з часів шведського головування: глобальна конкурентоспроможність Європейського Союзу".

Перший день конференції завершився Генеральною асамблеєю TEPSA. Члени мережі обговорили та погодили бюджет на 2024 рік, оновлення робочої програми та проектів TEPSA та протокол Генеральної асамблеї у Брюсселі.

Дискусії другого дня у Будапешті стосувалися ключових політичних питань сьогодення, включаючи, зокрема, стан справ з розширенням ЄС, а також вплив членства в ЄС на держави-члени, які приєдналися двадцять років тому, у 2004 році.

У своєму виступі на панелі «Майбутнє політики розширення ЄС», президент Центру Разумкова Юрій Якименко звернув увагу на два важливих моменти. Перший — це поступова інтеграція нових членів ще до їхнього вступу. Ідеться про розширення участі країн-кандидатів у профільних інституціях ЄС, у проектах, фондах, програмах Євросоюзу. Ця ідея міститься у березневій і офіційнії комунікації Єврокомісії про розширення і внутрішні реформи ЄС. Складовою цього процесу має бути інституційно-правова інтеграція кандидатів до спільного європейського інформаційно-культурного простору. В умовах гібридної конфронтації з альянсом авторитарних держав це особливо актуально.

Невипадково в травні цього року Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS) за підтримки США запровадила для Балканського регіону спільний механізм протидії зовнішньому впливу і інформаційним маніпуляціям.

Другий важливий момент — поглиблення партнерства з країнами-кандидатами в сфері європейської політики безпеки, у т.ч. в рамках пріоритетів, визначених в «Стратегічному компасі» ЄС.

Вирішальне значення це набуває на українському напрямі. Для України «силовим забезпеченням» її успішної євроінтеграції є воєнно-фінансова допомога як окремих країн ЄС, так і в рамках Європейського фонду миру.

Сам ЄС, його зовнішня політика і політика розширення зазнали суттєвих трансформацій під час широкомасштабної російської агресії. Фактор безпеки став пріоритетним мотивом. Образно кажучи, до копенгагенських критеріїв варто додати і «український критерій» — рішучість і спроможність опору зовнішньої агресії, надання вагомого внеску у спільну безпеку і оборону Євросоюзу.

На завершення, Голова правління TEPSA Люсія Мокра подякувала організаторам і всім учасникам конференції та висловила сподівання, що обговорені питання, висловлені думки та міркування стануть цінним матеріалом для майбутніх досліджень.