Журналісти та силові структури: формати та межі співпраці

У Києві 5 та 6 жовтня 2016 року відбувся важливий захід, який надав можливість пожвавити процес пошуку порозуміння між державними силовими структурами та журналістами на підставі міжнародного досвіду та стандартів. Міжнародна конференція “Урядування в секторі безпеки: роль медіа”, організована Центром Разумкова та DCAF за сприяння Міністерства зовнішніх справ Нідерландів, стала майданчиком для дводенного спілкування між журналістами, експертами та представниками прес-служб силових відомств.

Існуючі наразі проблеми у відносинах між ЗМІ і структурами сектору безпеки загрожують не лише репутаційними втратами для силових структур та всієї країни. Досить часто репортаж журналіста — навіть за відсутності злих намірів — може поставити під загрозу національні інтереси, оперативну діяльність і безпеку людей. Причини, які за цим стоять, криються не лише в недостатній професійності окремих журналістів, але й у більш загальних проблемах з якістю сучасної української журналістики, зумовленої, окрім іншого, недостатнім розумінням місця та ролі ЗМІ у житті держави і суспільства.

Неодноразово в основі конфлікту інтересів силовиків та медіа є принципові відмінності цілей та інтересів сторін. Журналісти прагнуть оперативного висвітлення подій і фактів. Силовики з різних причин в цьому не завжди зацікавленні, або ж вбачають загрозу, особливо, коли у гонитві за «гарячими» фактами, журналісти нехтують об’єктивністю. Вони очікують, що медіа будуть грати за їх правилами, часто неприйнятними для журналістів та подекуди несумісними з принципами журналістської етики.

Базові принципи світової журналістики закріплені у багатьох міжнародних документах, наприклад, Загальній декларації прав людини та Мюнхенській декларації прав та обов'язків журналістів, до яких апелюють при вирішенні складних етичних питань у галузі журналістики. При цьому, учасники діскусії у Києві зійшлися на думці, що слід шукати прийнятного балансу між потребою дотримання міжнародних стандартів і необхідністю ефективного реагування на нові виклики в умовах гібридної війни. З одного боку, дуже небезпечно намагатися дотримуватися міжнародних стандартів по відношенню до тих російських «ЗМІ», що перетворилися на зброю агресора. З іншого боку, наші журналісти не повинні перетворюватися у «солдатів інформаційного фронту». Якщо, у щирому прагненні протидії ворожій пропаганді , ми самі скотимося до рівня пропаганди, то це призведе до втрати довіри аудиторії.

Учасники дискусії зійшлися на думці, що розвитку та вдосконалення потребують обидві сторони. Силовики мають удосконалювати методи роботи з медіа, демонструвати максимальну відкритість і переконливо аргументувати об’єктивні причини обмежень для роботи медіа. З іншого боку, необхідно підвищувати професійність журналістів, що полягає в дотриманні стандартів журналістської діяльності, усвідомленні ними суспільної відповідальності за надання об’єктивної інформації, яка не може бути предметом компромісу редакційної політики чи гонитви за сенсаціями.