30 квітня 2025 року науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, суддя Конституційного Суду України у відставці П. Стецюк взяв участь у міжнародній конференції «Imperial Handbook of Aggression againstLithuania, Poland and Ukraine. Lessons from the Policy of Catherine II and Putin the Warmonger», присвяченій річниці Конституції Речі Посполитої 3 травня 1791 року.

Конференцію було організовано Дипломатичною академією України спільно із посольствами Литовської Республіки та Республіки Польща в Україні. В її роботі взяли участь відомі вчені історики, політологи, правники з України, Литви та Польщі. Учасники конференції обговорили питання про те, як російська імперія у своїй пропаганді «виправдовувала» анексію Речі Посполитої та які уроки можна винести з історії «Конституції 3 травня» (1791 р), чому тогочасні реформи не врятували Річ Посполиту від її занепаду та як поділ Речі Посполитої вплинув на долю України, в чому є контекстуальна подібність/відмінність між подіями 1791 і 2025 рр. та чого ЄС може навчитися зі спроб реформ 1791 року, а також чим формат «Люблінського трикутника» міг би бути корисним у допомозі як Україні, так і ЄС у подальшому їхньому реформуванні.

Активну участь в обговоренні питань конференції взяли, зокрема, проф. Річард Баттервік-Павліковський (головний співробітник Музею історії Польщі у Варшаві), д-р Лукаш Адамскі (заступник директора Центру діалогу Юліуша Мєрошевського), проф. Дайнюс Жалімас (депутат Європейського парламенту від Литовської Республіки та колишній голова її Конституційного суду). Дайнюс Жалімас, оцінюючи історичний досвід «Конституції 3-го травня», зокрема, відзначив необхідність створення в сучасних умовах «широкої коаліції» із представників не тільки органів влади, а й громадкості Литви, Польщі та України для ефективного протистояння російській агресії загалом, та зокрема, т.з. «рускому міру» у різних суспільних сферах. На думку наукового консультанта Центру Разумкова П. Стецюка (автора першого перекладу на українську мову Конституції 3-го травня 1791 р.) врахування історичного досвіду протистояння російській агресії центрально- та східно європейських народів безперечно заслуговує на належну увагу. Про те, підтримуючи загалом висловлюваннями д-ра Д. Жалімаса, важливе значення в сучасних умовах має системне задіяння всього спектру суспільного спротиву російській агресії в Україні та агресивним проявам т.з. «руского міра» в країнах Центральної та Східної Європи. Як приклад, вважає експерт, можна привести багатолітній досвід діяльності Українсько-польського клубу конституціоналістів, до роботи якого варто запрошувати і литовських конституціоналістів.