Результати всеукраїнського соціологічного опитування
ОПИС ВИБІРКИ ТА МЕТОДОЛОГІЇ
Опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 21 червня по 2 липня 2024року.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2026 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
- Більшість респондентів вважають, що податкова політика в Україні повинна відповідати підходам до оподаткування, запровадженим в Європейському Союзі. Частіше відповідають, що це має відбуватися після повноправного приєднання України до ЄС.
- Більшість опитаних вважають не доцільним підвищення податків і вважають, що таке підвищення, якщо воно відбудеться, може призвести до зростання нелегального ринкупродукції.
- На перехід споживачів із більш шкідливої на менш шкідливу продукцію, на думку опитаних, найбільше впливає ціна, а найменше — звернення, інформація від органів влади або інших авторитетних інституцій
Розмірковуючи про засади податкової політики в Україні, більшість респондентів (52%) схиляються до думки, що вона має відповідати підходам до оподаткування, запровадженим у ЄС. Причому, 35% опитаних вважають, що це повинно відбутися після набуття Україною повноправного членства в ЄС, а 17% — що це повинно відбуватися ще до приєднання України до ЄС. Понад чверть опитаних (29%) вважають, що українська податкова політика не повинна відповідати підходам ЄС. Решта опитаних вагалися з відповіддю.
На Вашу думу, чи повинна податкова політика в Україні відповідати підходам до оподаткування, запровадженим в Європейському Союзі?, %
| Повинна ще до набуття Україною повноправного членства в ЄС | 16,9 |
| Повинна, але лише після набуття Україною повноправного членства в ЄС | 35,2 |
| Ні, не повинна | 29,3 |
| Важко відповісти | 18,7 |
У регіональному вимірі найчастіше підтримують відповідність української податкової політики європейським підходам жителі Західного регіону. Серед них 21% вважають що українська податкова політика повинна відповідати підходам Європейського Союзу ще до вступу України до ЄС, а 38% — що після набуття повноправного членства, і 22% не вважають, що така відповідність потрібна. У Центральному та Південному регіонах по 13% вважають що українська податкова політика повинна відповідати підходам Європейського Союзу ще до вступу України до ЄС і по 39% — що після набуття повноправного членства. Близько третини опитаних у кожному з цих регіонів не вважають, що українська податкова політика повинна відповідати підходам ЄС. Менше половини опитаних у Східному регіоні вважають, податкова політика в Україні має відповідати підходам ЄС (22% вважають, що це повинно відбутися ще до вступу України в ЄС, а 20% — що після). 27% респондентів у цьому регіоні не вважають, що українська податкова політика повинна відповідати підходам ЄС. Водночас, майже третина опитаних (31%) вагалися з відповіддю на питання, що значно більше, ніж у інших регіонах (до 20%).
На Вашу думу, чи повинна податкова політика в Україні відповідати підходам до оподаткування,запровадженим в Європейському Союзі?, % залежно від регіону проживання респондентів
| Захід | Центр | Південь | Схід | |
| Повинна ще до набуття Україною повноправного членства в ЄС | 21,2 | 13,1 | 12,6 | 21,9 |
| Повинна, але лише після набуття Україною повноправного членства в ЄС | 38,2 | 38,9 | 38,7 | 20,3 |
| Ні, не повинна | 22,0 | 33,3 | 35,7 | 26,6 |
| Важко відповісти | 18,6 | 14,7 | 13,0 | 31,3 |
Застосовується наступний розподіл областей за регіонами:
Південь: Одеська, Херсонська, Миколаївська області
Центр: м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області
За віковою ознакою вирізняється старша вікова група (респонденти віком від 60 років). Її представники рідше, ніж представники інших вікових груп, вважають, що податкова політика в Україні має відповідати підходам ЄС до вступу чи після вступу України до цього об’єднання (42%). Не вважають, що українська податкова політика повинна відповідати підходам ЄС 34% представників цієї вікової групи. Більшість
респондентів інших вікових груп (55–57%) вважають, що податкова політика в Україні має відповідати підходам ЄС до вступу чи після вступу України до Євросоюзу. Протилежної думки дотримуються близько чверті представників решти вікових груп.
На Вашу думу, чи повинна податкова політика в Україні відповідати підходам до оподаткування, запровадженим в Європейському Союзі?, % залежно від віку респондентів
| 18–29 | 30–39 | 40–49 | 50–59 | 60+ | |
| Повинна ще до набуття Україною повноправного членства в ЄС | 22,3 | 15,8 | 16,7 | 18,2 | 14,0 |
| Повинна, але лише після набуття Україною повноправного членства в ЄС | 33,1 | 41,0 | 39,9 | 37,6 | 27,7 |
| Ні, не повинна | 25,4 | 27,4 | 28,3 | 28,1 | 33,8 |
| Важко відповісти | 19,2 | 15,8 | 15,1 | 16,1 | 24,4 |
Більшість громадян України (58%) вважають не доцільним підвищення податків.
Чверть опитаних (25.5%) вважають, що підвищення податків слід здійснити, але поступово, аби збалансувати потребу держави в додаткових надходженнях та обмежену купівельну спроможність населення. І лише 4,5% респондентів переконані, що підвищення податків має відбуватися оперативно, аби забезпечити максимальні надходження до державного бюджету в короткий період часу. Решта опитаних вагалися з відповіддю. Відмінності у розподілі відповідей на це запитання серед різних груп респондентів є або статистично не значущими, або невеликими, навіть за умови статистичної значущості.
На Вашу думку, чи повинно здійснюватися підвищення податків в Україні з урахуванням умов воєнного стану?, %
| Підвищення податків не є доцільним з огляду на обмежену купівельну спроможність населення | 58,1 |
| Підвищення податків має відбуватися поступово, аби збалансувати потребу держави в додаткових надходженнях та обмежену купівельну спроможність населення | 25,5 |
| Підвищення податків має відбуватися оперативно, аби забезпечити максимальні надходження до державного бюджету в короткий період часу | 4,5 |
| Важко відповісти | 11,8 |
Дві третини опитаних (67,5%) вважають, що підвищення податків сприяти зростанню нелегального ринку продукції, на яку підвищено податки, 12% респондентів не згодні з такою думкою. Решта опитаних вагалися з відповіддю. Відповіді на це питання дещо відрізняються серед міського і сільського населення.
На Вашу думку, чи може підвищення податків сприяти зростанню нелегального ринку продукції, на яку підвищено податки?, %
| Так, може | 67,5 |
| Ні, не може | 12,3 |
| Важко відповісти | 20,2 |
Відповіді на це питання дещо відрізняються серед міського і сільського населення, хоча і в місті, і в селі абсолютна більшість опитаних переконані, що підвищення податків сприяти зростанню нелегального ринку продукції, на яку підвищено податки, проте жителі міст дають таку відповідь частіше (70%), ніж жителі сіл (62%).
На Вашу думку, чи може підвищення податків сприяти зростанню нелегального ринку продукції, на яку підвищено податки?, % залежно від типу поселення
| Місто | Село | |
| Так, може | 70,3 | 61,8 |
| Ні, не може | 10,4 | 16,0 |
| Важко відповісти | 19,3 | 22,2 |
Відносна більшість респондентів (47%) згодні з думкою, що підвищення податків на продукцію, яка містить/виділяє більше шкідливих речовин, при непідвищенні податків на аналогічну продукцію, яка містить/виділяє менше шкідливих речовин, може сприяти зниженню попиту на більш шкідливу продукцію. Не згодні з цією думкою 21% опитаних. Третина респондентів (32%) вагалися з відповіддю.
На Вашу думку, чи може підвищення податків на продукцію, яка містить/виділяє більше шкідливих речовин, при непідвищенні податків на аналогічну продукцію, яка містить/виділяє менше шкідливих речовин, сприяти зниженню попиту на більш шкідливу продукцію?, %
| Так, може | 46,7 |
| Ні, не може | 21,1 |
| Важко відповісти | 32,3 |
Дещо частіше, ніж інші, з такою думкою згодні респонденти віком 30–39 років (52%), дещо рідше, ніж інші — респонденти віком від 60 років (41%). Варто додати, що 40% респондентів старшої вікової групи не змогли дати відповідь на питання.
На Вашу думку, чи може підвищення податків на продукцію, яка містить/виділяє більше шкідливих речовин, при непідвищенні податків на аналогічну продукцію, яка містить/виділяє менше шкідливих речовин, сприяти зниженню попиту на більш шкідливу продукцію?, % залежно від віку респондентів
| 18–29 | 30–39 | 40–49 | 50–59 | 60+ | |
| Так, може | 46,7 | 52,3 | 46,6 | 48,8 | 41,3 |
| Ні, не може | 24,5 | 19,6 | 25,1 | 19,5 | 18,6 |
| Важко відповісти | 28,8 | 28,1 | 28,3 | 31,7 | 40,1 |
Респондентів просили оцінити, наскільки різні чинники впливають не перехід споживачів з продукції, яка містить/виділяє більше шкідливих речовин, на менш шкідливу продукцію. Оцінки давалися за шкалою від 1 до 5, де «1» означало, що зазначений цей чинник зовсім не впливає, а «5» — що означений чинник дуже сильно впливає на вибір споживачів.
На думку респондентів, серед запропонованих для оцінки чинників найбільший вплив на споживачів має ціна. Середня по вибірці оцінка впливу склала 4,2 бала. Вплив власних спостережень споживачів щодо впливу на організм або довкілля різної продукції в середньому був оцінений у 3,6 бала. Вплив рекомендацій лікарів був оцінений у середньому у 3,3 бала, а відгуки інших користувачів — у 3,2 бала. Найнижче в середньому респонденти оцінили вплив такого чинника, як звернення та інформація від органів влади або інших авторитетних інституцій (2,8 бала). Середні оцінки не відрізняються або мало відрізняються у різних групах респондентів.
Оцініть рівень впливу кожного з чинників на перехід споживачів з продукції, яка містить/виділяє більше шкідливих речовин, на менш шкідливу продукцію, за шкалою від 1 до 5, де «1» означає «цей чинник зовсім не впливає», а «5» — «цей чинник дуже сильно впливає», %
| Бали: | Важко відповісти | Середній бал | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| Ціна | 2,7 | 3,8 | 14,0 | 22,3 | 47,3 | 9,8 | 4,2 |
| Власні спостереження щодо впливу на організм або довкілля різної продукції | 5,7 | 9,6 | 23,6 | 25,3 | 24,0 | 11,8 | 3,6 |
| Рекомендації лікарів | 8,0 | 13,9 | 25,2 | 22,5 | 17,9 | 12,4 | 3,3 |
| Відгуки інших користувачів | 7,2 | 14,4 | 30,0 | 22,6 | 13,1 | 12,7 | 3,2 |
| Звернення, інформація від органів влади або інших авторитетних інституцій | 15,5 | 18,3 | 27,3 | 16,0 | 8,9 | 14,1 | 2,8 |
СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОПИТАНИХ
Стать, %
| Чоловіча | 45,4 |
| Жіноча | 54,6 |
Вік, %
| 18–29 років | 15,9 |
| 30–39 років | 20,4 |
| 40–49 років | 18,3 |
| 50–59 років | 16,5 |
| 60 років і старші | 28,9 |
Освіта, %
| Неповна середня | 1,1 |
| Загальна середня | 16,6 |
| Середня спеціальна | 42,5 |
| Вища або незакінчена вища | 39,6 |
| Не відповіли | 0,2 |
Соціальний статус, %
| Керівник підприємства, установи або керівник підрозділу підприємства | 1,0 |
| Підприємець, фермер | 1,9 |
| Зайнятий індивідуальною трудовою діяльністю, фізична особа-підприємець (ФОП) | 5,1 |
| Фахівець (гумантарного, технічного профілю, природничих наук тощо) | 12,4 |
| Військовослужбовець, службовець СБУ, МВС | 1,9 |
| Державний службовець | 2,2 |
| Службовець в іншій сфері | 7,7 |
| Робітник | 23,9 |
| Учень, студент | 4,0 |
| Домогосподарка | 5,8 |
| Пенсіонер | 24,9 |
| Непрацездатний (в тому числі інваліди) | 2,4 |
| Непрацюючий (але не зареєстрований як безробітний) | 3,7 |
| Офіційно зареєстрований безробітний | 0,3 |
| Інше | 1,1 |
| Відмова відповідати | 1,6 |
Мова, якою респонденти переважно розмовляють вдома, %
| Українською | 67,5 |
| Російською | 9,6 |
| Однаковою мірою українською і російською | 22,1 |
| Іншою | 0,1 |
| Важко відповісти | 0,6 |
